Друзі, коли ми говоримо про «після війни» та про відновлення України, давайте дивитися на речі реально. Тому що ілюзії щодо цього коштуватимуть нам дуже дорого. А ми вже за довоєнні ілюзії заплатили, краще наступного разу оцінювати картину реально. Там є дуже важливі моменти, які стосуються нас прямо, але не лише нас. І вчорашні союзники перетворюються на жорстких конкурентів
Отже, Reuters справедливо пише, що повернення українців додому після підписання мирної угоди з Росією може призвести до нових економічних викликів для країн Східної Європи. Чому? Та через відплив українських робітників, що може спричинити дефіцит на ринку праці та посилити інфляцію. Це абсолютно правильно. І економісти все це давно прорахували до цента, крони чи злотого.
Можна скільки завгодно розповідати про допомогу бідним українським біженцям, але! Чехія з податків від біженців з України, що працюють, давно перекрила всю допомогу і вийшла у плюс. Такою є офіційна інформація. А Польща тут виграє у значно більших масштабах. Більше того, навіть допомогу біженці витрачають на товари та послуги у країні перебування. Що знову працює на її економіку. За даними Євростату, з 4,3 мільйона людей, які втекли з України до ЄС до грудня 2023 року, 22% перебували у Польщі та приблизно 9% у Чехії.
І якщо хтось звично розмахуватиме гаслами про те, що українці займають чужі робочі місця та демпінгують зарплатами на ринку праці – це нісенітниця. І переважна більшість чудово це розуміють. Рівень безробіття у Польщі знаходиться на найнижчому рівні за весь час, що змусило роботодавців підвищити заробітну плату минулого року до 10%. А уряд Чехії прогнозує нестачу робочої сили найближчим часом, що може відбуватися і в інших країнах регіону.
Українські заробітчани та мігранти ще до війни дуже помітно виправляли ситуацію у країнах Східної Європи. А хвиля військових біженців стала просто сильним стимулом для економік цих країн. Зростання понад 4% на тлі загальноєвропейських 0,8% – серйозний показник. Тож ніхто без страшної загрози російського вторгнення нікого висилати назад в Україну не буде. Це втрата грошей, навіщо воно урядам? І після війни влада цих країн зробить все, щоб утримати біженців.
Нині ж головне питання. Що має зробити Україна, щоб ці люди повернулися? І зростала наша економіка, а не сусідів. Це ключове питання. Без відповіді на яку ми й у мирний час поступово деградуємо. Стартові умови, безпека, дороги, інфраструктура – у Європі краще. Навіщо людям повертатись? Тобто ми маємо запропонувати тут такі умови, щоби жити в Україні було набагато зручніше, ніж там. Це просто!
Підвищення податків від Гетьманцева, постійне зростання акцизів, безперервне закручування гайок від Нацбанку – це не працює у плюс. У мінус працює. Як і ідеологія поліції, яка сприймає людей як кормову базу. Звідси фанатична боротьба з порнографією, проституцією та закупівлі камер з «Труканами» на дорогах. Це все причини не повертатись.
Отже, ми маємо робити зовсім протилежне. Знижувати податки та акцизи, спрощувати життя у всіх сферах, прибирати заборони та поліцію звідти, де без них можна обійтися. Пальці Нацбанку прибрати вже від наших карток та горла. Будувати нормальні дороги, розвивати турбізнес, скорочувати роздуті штати перевіряючих чиновників-кровосісей у держапараті та різноманітних інспекціях. А для цього обиратиме у владу тих, хто підтримує таку ідеологію. А не просто «хороших хлопців». Чітка програма економічної свободи, чарівний пендель для контролерів та шкідників – все дуже просто…