Пам’яті пластуна, старшого солдата Василя Дорошенка

Мав позивний, який означає відданого ідеї лицаря

Старший солдат Василь Дорошенко загинув 13 серпня 2023 року поблизу села Кліщіївка Донецької області. Йому було лише 28 років.

Активний волонтер, пластун, учасник Євромайдану, письменник, мандрівник, захоплювався ідеалами лицарства та втілював їх у сучасному світі…

До війська Василь зголосився добровільно. Побратим розповів, що до військкомату чоловік пішов у 2022 році, вражений звірствами росіян щодо цивільного населення. 

"Це насправді була низка подій. Але одна з них - обстріл краматорського вокзалу. Василь розповідав: коли побачив наслідки цього обстрілу, то сказав собі, що більше не може залишатися в тилу", - розповідає друг загиблого Ростислав Кузик.

Військову службу Василь розпочинав у складі 45-ї окремої артилерійської бригади. Утім, воїну не подобалося, що бригада перебуває переважно в тилу, на полігоні. Він прагнув на фронт. Відтак, у лютому 2023 року його перевели до 3-ї окремої штурмової бригади – тут він почав служити механіком-водієм броньованої машини. Згодом опинився під Бахмутом.

"Він дуже сильно мотивував їхню команду. Команда бачила, що їх завозить на операцію абсолютно безстрашна людина, і вивозить їхніх поранених, будучи сам пораненим. Одного разу він вивіз величезну групу поранених на підбитій броні. Команда була в ньому впевнена", - згадує військовослужбовець 3 ОШБр із позивним "Стіл".

У травні 2023 року Василь отримав поранення, проте після реабілітації одразу повернувся у стрій.

Останній свій бій «Паладін» прийняв південніше Бахмута – він загинув при черговій спробі штурмувати позиції ворога в ході контрнаступу ЗСУ.

До служби у війську Василь був активним пластуном.

Він народився 21 квітня 1995 року в селі Тязів на Івано-Франківщині. Після школи навчався в Івано-Франківському державному коледжі технологій і бізнесу. У 2014 році брав участь у Євромайдані. Того ж року вступив до Національної скаутської організації України «Пласт».

"Із 2015 по 2017 р. був новацьким виховником рою «Динозаврики» гнізда ч. 49 «Прайд» в станиці Івано-Франківськ... Свій новацький рій перевів в юнацтво до 49 куреня ім. І. Миколайчука 19 грудня 2017 р. На це переведення приїхав спеціально з Польщі, щоб встигнути на сходини, і це стало великим для всіх сюрпризом. У 2020 р. у звʼязку зі зміною місцем проживання перейшов до станиці Львів, де допомагав кадрі виховників 109 куреня ім. Я. Горошка (кaдра виховників і виховниць – це об’єднання вишколених виховників і виховниць, які дбають про успішність виховного процесу та самовиховної праці юнацтва». - ред.)", - йдеться в повідомленні Пласту.

Василь мав кілька вищих освіт: після коледжу навчався на історичному факультеті Українського католицького університету, з осені 2021 року заочно здобував юридичну освіту в Національному університеті «Львівська політехніка». Цікавився історією та належав до товариства реконструкторів «Орден Паладинів» у Львові. Захоплювався подорожами, автостопом та читанням книг, певний час працював у книгарні «Є» у Львові. Був активним ековолонтером: із березня 2020 року до серпня 2021 року у команді ГО "Зелена Коробка" опікувався логістикою і продажами, багато праці вклав у Громадську сортувальню. З 2021 року працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів.

Побратими пригадують, що кожну вільну від боїв хвилину Василь читав. Також майже до останнього дня вів щоденник свого фронтового життя.

"Сиджу у високій траві, замаскувався, як партизан. Сиджу і збираю гільзи від браунів на аукціон. Довкола просто поля - спокійно і тихо. Якась стрільба вдалині на фоні", - писав воїн.

Пристрастю Василя була історія, кажуть друзі. Василь не лише вивчав її в університеті, ще й захоплювався історичною реконструкцією. І його позивний походить від назви товариства історичних реконструкторів Львова, які вивчали українське середньовіччя, - «Орден Паладинів».

Чоловік мріяв про виданнявласної книги. І вона вийшла у січні 2024 року в Івано-Франківську у видавництві Лілея-НВ.

"Колись Василь мріяв видати свої вірші. Упорядниця Наталія Королевич (вчителька літератури Василя Дорошенка – ред.) здійснила цю мрію - зібрала твори героя, доповнила їх спогадами рідних, друзів і побратимів Паладіна і створила книжку, яка на днях вийшла у видавництві "Лілея-НВ". Шана і вдячність Герою - талановитому поетові, який віддав життя за Україну!" - йдеться на сторінці видавництва.

Попрощатися з Василем Дорошенком в рідному селі Тязів прийшли сотні людей. Не лише рідні та односельці – зі всієї України з'їхалися друзі, побратими та знайомі.

Під час поховання мамі полеглого захисника вручили відзнаку "Залізний Пластовий Хрест", якою Василя Дорошенка було нагороджено посмертно за хоробрість у боротьбі за Батьківщину.

Василь Дорошенко також посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня і почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

У воїна залишилась мама та молодші брати.

Шана Захиснику!

Фото: Фейсбук-сторінка «Пласт - Івано-Франківська округа», Ямницька територіальна громада