«Інтер»: від виживання до повернення у «велику гру»

На початку року група «Інтер» повідомила про зростання показників своїх каналів: «Inter Media Group — єдина українська медіагрупа, яка у 2024 році показала зростання», — йдеться в релізі, який розіслала медіагрупа. Найбільш примітні успіхи — у каналу НТН, який зараз є основним каналом групи, оскільки «Інтер» залучений до телемарафону. А спеціальних каналів, які дублюють розважальний контент основних мовників (як от ICTV2 чи «1+1 Україна») у медіагрупи «Інтер» ще немає. Тож, за інформацією, яку наводить медіагрупа, НТН за підсумками 2024 року випередив телеканал «1+1 Україна» та піднявся на шосту позицію за аудиторією віком 18—54 роки.

Такі зміни не випадкові, адже у медіагрупі після приходу нового керівництва з’явилися гроші й на власне виробництво (як от серіалів), і на виведення з марафону своїх каналів «К2», Zoom (які з березня 2022 року транслювали телемарафон), і на запуск нового мовника, з яким «Інтер», як пообіцяв член наглядової ради Сергій Созановський, який фактично очолив медіагрупу у 2023, у цьому році планує повернутись «у вищу лігу».

Як «Інтер» вижив у 2022 році

Нинішній стан медіагрупи відрізняється від того, в якому «Інтер» опинився на початку повномасштабної війни. Тоді канал контролював один із власників каналу Сергій Льовочкін, член парламентської фракції «ОПЗЖ». Мажоритарний власник Дмитро Фірташ перебував під санкціями РНБО з 2021 року, і медіагрупа могла не пережити перший рік війни. Адже президент досить сміливо накладав санкції на проросійські канали з орбіти Медведчука та «Наш». Але «Інтер» устояв навіть у тих умовах, коли Рінат Ахметов закрив свою медіагрупу. Це при тому, що Фірташ, як і Ахметов, втратив частину своїх статків в Україні, зокрема облгази та підприємства на Луганщині й сіверськодонецький «Азот». А у травні 2022 року Державне бюро розслідувань передало в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів 26 регіональних операторів газорозподільчих систем групи «Регіональна газова компанія», яка належить Фірташу.

Лютий 2022 року поставив «Інтер» на межу виживання, робота на каналах була майже паралізована. Керівництво медіагрупи та частина менеджменту продакшн-компанії «Національні інформаційні системи» («НІС»), яка виробляє для каналу «Інтер» новини, разом із фінансовим директором і головним бухгалтером не вийшли на роботу. Частина журналістів і ведучих виїхала у західні області або інші країни. За інформацією «Forbes Україна», з двох сотень людей, які зазвичай робили новини на «Інтері», на роботі були лише тридцять. Але канал доєднався до створення марафону «Єдині новини».

За інформацією «Детектор медіа», тоді цей процес координував генеральний продюсер «НІС» Назім Бедіров, він вів переговори й із журналістами про відновлення роботи, й із владою про приєднання до виробництва марафону. А це гарантувало отримання грошей, адже виробництво марафону з 2022 року та до цього часу фінансує держава. Відповідно основні сили були спрямовані лише на нього і зарплату отримували ті, хто був до марафону залучений. З власних джерел «ДМ» довідався, що інших працівників групи відправили в неоплачувану відпустку. «Інтер» відмовився й від оренди частини будівель, залишив собі тільки офіс на Дмитрівській, 30, куди переїхали співробітники, які раніше працювали на Бульварно-Кудрявській і Щусева 26, де розміщується продакшн «НІС».

Медіагрупа мала вісім цифрових каналів (Інтер», «К2» і Zoom транслювали марафон, а НТН, «Ентер-фільм», «Піксель», «К1» і «Мега» показували власний контент). Трансляція каналу в мережі Т2 коштує близько мільйона гривень — отже для «Інтера» це 8 мільйонів на місяць. Коштів на це не було й утворилися борги перед «Зеонбудом».

«Forbes Україна» повідомляв про можливий продаж групи «Інтер» у 2022 році. Але якщо такі думки в кого й були, то знайти покупця на такий актив у перший рік великої війни, очевидно, було нереально.

Повернення Созановського

У 2023 році на «Інтері» почалися досить суперечливі події. У травні 2023 року СБУ повідомила про підозру Дмитру Фірташу, а також його топменеджерам у привласненні державного газу вартістю 18 млрд гривень. У серпні того ж року за цією справою в Україні заарештували активи Фірташа на суму 7,4 млрд гривень. Однак при цьому медіагрупа продовжувала отримувати гроші від держави на виробництво марафону, а за кілька місяців після оголошення підозри Дмитро Фірташ навіть збільшив свою частку у власності «Інтера», що, ймовірно, теж відбулося не без згоди влади: у липні 2023-го він купив частку каналу у Сергія Льовочкіна та збільшив свою частку у власності «Інтера» з 53,4% до 59,5%.

Улітку, як повідомляли джерела, в медіагрупу зайшов новий менеджмент на чолі з власником Film.ua Сергієм Созановським. Однак офіційно про зміну керівництва та відхід Ганни Безлюдної, яка очолювала правління «Інтеру» 2013 року, повідомили лише у листопаді 2023 року.

Сергій Созановський і його партнер по інших бізнесах та однойменної юридичної фірми Сергій Коннов увійшли до складу наглядової ради  Новим головою правління «Інтера» було призначено Олександра Пилипця, який і за часів Безлюдної був шеф-редактором телеканалу, а останні майже десять років очолював ТОВ «НІС». Після вторгнення він пішов служити у ЗСУ, але згодом повернувся на канал. За інформацією джерел «ДМ», Олександр Пилипець мав конфлікт із Назімом Бедіровим. Тому у новій команді Бедіров не залишився.

Директоркою «НІС» стала Юлія Литвиненко, а виконавчим продюсером і шеф-редакторкою відповідно залишились Олександр Омелянчик і Вікторія Найдьонова.

У бліцінтерв’ю «Forbes Україна» Созановський розказував, що «Інтер» на момент його третього пришестя в медіагрупу «серйозно не сприймається в професійному середовищі, в рекламному середовищі», «він нічого не виготовляє, він нічого не купує». Фактично медіагрупа існувала на державні кошти від марафону.

«Якихось яскравих спалахів при тому стані “Інтера”, в якому він зараз, я точно не обіцяю. Це буде досить складно. Є загальні індустріальні секрети, які допоможуть дещо покращити становище і дозволять не остаточно висадити на мілину чи не дати розбитися групі об каміння. Це програма-мінімум», — казав Созановський.

Нове керівництво медіагрупи одразу звернуло увагу на так званий закордонний корпункт. Річ у тім, що ще навесні 2022 року частину команди групи вивезли до Польщі, де вона виробляла блок для російськомовного марафону іномовлення «FreeДом», проєкти для каналу НТН тощо. Нове керівництво, за інформацією джерел «ДМ», оголосило, що через нестачу ресурсів припиняє фінансувати команду, яка працювала з Варшави. За інформацією «ДМ», деякі співробітники з цієї групи вирішили не повертатися в Україну та не продовжувати співпрацю з «Інтером». Серед них наші джерела назвали, зокрема, головного редактора телеканалу «Інтер» Антона Нікітіна й телеведучого Андрія Данилевича. Андрій Данилевич розказав, що пішов з «Інтера», бо нове керівництво не було зацікавлене у продовженні його проєкту «Стосується кожного».

За інформацією джерел «ДМ», планувалися скорочення й у «НІС», однак керівництво продакшну змогло відстояти своїх людей. Скоротили лише регіональні корпункти та частину регіональної команди НТН. Також звільнили частину топменеджерів попередньої команди.

2024: власні серіали та нова цифрова ліцензія

«Яскравих спалахів» Созановський не обіцяв, але канали медіагрупи отримали кошти на власне виробництво та свій шмат рекламного пирога. Зараз «Інтер» спільно продає рекламу зі StarLightMedia й «1+1 медіа». За інформацією джерел «ДМ», його частка — близько 10%. За минулий рік доходи каналу від реклами зросли втричі.

У осінньому сезоні нинішній флагман групи «Інтер» канал НТН показав свої перші два власних серіали. Спершу стартував 60-серійний фільм «Дрон» (створювався спільно з «Київтелефільмом») про роботу слідчих і німецьку вівчарку на прізвисько Дрон. А в середині осені вийшов серіал «Прикордонники» (спільне виробництво Inter Media Group і ТОВ «Далі буде філмз») про українських курсантів. Також на каналі стартували нові випуски «Речдоку». «К1» поповнив свій ефір новими тревел-шоу і сфокусувався на цьому контенті, а «Мега» закупив закордонний контент.

Зрештою за підсумками року НТН випередив «1+1 Україна», а «К1», за інформацією пресслужби, збільшив свої показники на 60% — з 0,65% до 1,04% частки аудиторії віком 18—54 роки. Ще у 2024 році з марафону група забрала «К2» та перезапустила з оновленою сіткою.

Зайнялася група «Інтер» і платним ринком. Денис Васянович, керівник відділу дистрибуції Inter Media Group, розказав, що у дистрибуційний пакет Inter Media Group, окрім власних каналів, входять ще «Рибалка ТВ», Now series, Fashion TV, Fashion TV UA, Inraiting.

Для співпраці з ОТТ-сервісами група запускала та реєструвала свої FAST-канали («Газда», «Готуємо разом», «Стосується кожного», «Речдок», «ОіР»), які мають непоганий перегляд. За інформацією «Детектора медіа», група «1+1» на 2025 рік, окрім пакета своїх і партнерських каналів, запропонувала ОТТ-сервісам 15 тематичних каналів від «1+1 медіа», «Інтер медіагруп» і Film.ua. «Плюси» — давній партнер по дистрибуції каналів Film.ua, тому логічно, що при Созановському до них доєдналися мовники «Інтера».

Повернутись у велику гру

Новий 2025 рік «Інтер» розпочав із перезапуску каналу Zoom, який вийшов із марафону та з 1 січня має оригінальну сітку. Канал змінив формат із розважального на канал загальної тематики й зараз показує «Речдок», «Легенди карного розшуку» тощо.

Але це лише початок утілення планів. У велику гру канал планує повернутися в осінньому сезоні 2025 року. І саме під цю «операцію» медіагрупа вже отримала нову цифрову ліцензію у МХ-7 для каналу «Інтер Україна». Канал «Інтер Україна» представляли член наглядової ради Сергій Созановський і голова правління «Інтера» Олександр Пилипець. Вони позиціювали його як канал із новинами, аналітичними програмами, документальними фільмами, серіалами та кіно.

«“Інтер” повертається у велику гру. Ось і вся концепція каналу. Бо наші конкуренти розслабилися. Ми дамо більше життя та вогню», — сказав Сергій Созановський. Основними конкурентами він назвав «1+1» і SLM.

«Усе життя займаюся новинами. Настав час бути відповідальними новинами. Погоджуюся з тим, що журналістика зараз кульгає. І треба відновлювати журналістику, яка була у добрі часи з соціальною відповідальністю. Після перемоги потрібно буде повертатися до нормального життя. І весь канал має стати соціально відповідальним. Ми маємо згуртовувати суспільство і йти до великої України», — сказав Олександр Пилипець.

Сергій Созановський додав, що участь у виробництві марафону «Інтер» братиме, доки існуватимуть «Єдині новини». За його  словами, згідно з домовленостями між медіагрупами, окремих новин на каналах у час трансляції марафону не буде: «Ми корпоративно солідарні. Існує домовленість, яку порушувати неправильно».

Можливо, Сергій Созановський покладається на те, що війна разом із єдиним марафоном закінчиться до осіннього телесезону. І тоді, як казав Олександр Пилипець, що керував новинами на «Інтері», коли канал був рупором ОПЗЖ, прийде час «відновлювати журналістику, яка була у добрі часи з соціальною відповідальністю». Джерела «ДМ» у колективі медіагрупи також розказують про очікування скорого завершення марафону, щоб «канал міг стати на свої рейки».

Але на початку новий канал «Інтер Україна» планує вийти в ефір не з бібліотечним контентом, а з новими проєктами, на створення яких потрібен час. «Щоб реалізувати завдання і повернутись у велику гру, ми плануємо вихід на осінь 2025 року. Якщо вдасться зробити раніше, то це буде круто. Але все залежить від ситуації на рекламному ринку, ситуації в Україні, ситуації з виробниками», — розказав Созановський.

У новий канал група планує інвестувати до 7 млн доларів. «Для того, щоб конкурувати з топовими гравцями, у новий канал потрібно проінвестувати $5—7 млн», — сказав Созановський у коментарі Forbes Ukraine. Чи будуть це власні кошти або залучені — ще вирішують.

Але у будь-якому разі очевидно, що медіагрупа з підсанкційним власником існує з дозволу влади та при повній лояльності владі з боку керівника групи. Саме такою людиною є Сергій Созановський.

Нинішня влада дуже цінує медійні проєкти та диверсифікує їх. Так, паралельно з розвитком державних медіа («Дім», «FreeДом», «Армія ТБ», «Рада») Офіс президента вкладається і в інші активи. З керівником ОП Андрієм Єрмаком пов’язують групу «Ми — Україна», яка вже має два канали та радіостанцію з частотою у Києві. Проєктом владної команди також називають і загальнонаціональний канал Тараса Шкітера з політичної партії «Свідомі» «К Конкурент», який отримав цифрову ліцензію в мультиплексі «Зеонбуду» у липні 2024 року (цей канал пов’язують із радіо «Чемпіон», яке цього року здобуло частоту у Києві). Після арешту Ігоря Коломойського не може не контролюватися владою і група «1+1».

Логічно припустити, що всі ці ресурси акумулюють під майбутні вибори, в яких програвати нинішня влада аж ніяк не збирається. А попри номінальну прозорість власності «Інтера» (який і досі належить підсанкційному Фірташу),  суспільство, як і у випадку з «Ми – Україна», нічого не знає про інвестора однієї з найбільших медіагруп, його інтереси та мотиви вкладати гроші у збитковий бізнес.