Вісім держав-членів НАТО, які мають вихід до Балтійського моря, оголосили про свій план дій у відповідь на підозрілі випадки пошкодження підводної інфраструктури.
Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у спільній заяві за підсумками саміту 14 січня у Гельсінкі.
Заяву погодили президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Естонії Крістен Міхал, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, президент Литви Гітанас Науседа, прем’єр Польщі Дональд Туск і прем’єр Швеції Ульф Крістерссон.
Лідери заявили, що стурбовані інцидентами з підводною інфраструктурою, "незалежно від того, чи це недбалість, чи зловмисні дії".
"Ми налаштовані стримувати, виявляти і протидіяти будь-яким спробам диверсії.
Будь-яка атака проти нашої інфраструктури зустріне тверду й рішучу відповідь.
Ми готові будемо називати відповідальних за ворожі дії, скоєні зловмисними суб’єктами", – наголошують вони.
Лідери привітали запуск НАТО нової місії "Балтійський вартовий", що буде займатися моніторингом ситуації і буде стримувати потенційні недружні дії.
"Ми працюватимемо, у тому числі у рамках НАТО, над початком застосування інноваційних рішень, розробкою нових технологій для нагляду, відстеження підозрілих суден, підводного моніторингу.
Це включатиме розширену співпрацю з приватним сектором, зокрема операторами інфраструктури і передовими технологічними компаніями", – йдеться у заяві.
Ще одним напрямком буде підвищення стійкості мереж та готовності швидко усувати пошкодження, якщо такі сталися.
Для координування такої роботи підготують Меморандум про взаєморозуміння щодо захисту критичної інфраструктури.
"Ми визначимо подальші заходи відповідно до міжнародного морського права і принципів свободи навігації задля запобігання та ефективного реагування на умисне пошкодження критичної підводної інфраструктури чи безвідповідальні дії… Також ми вживатимемо заходів для притягнення до відповідальності" – заявили лідери.
Вони окремо наголосили на загрозі, яку становить так званий "тіньовий флот" російських танкерів, які возять російську нафту без дотримання "цінової стелі".
"Ми вживаємо жорстких заходів у відповідь на ці загрози.
Ми залишаємо за собою право, у рамках міжнародного права, вжити заходів проти будь-яких підозрюваних суден, які можуть обходити санкції та становити загрозу для нашої безпеки, нашої інфраструктури та довкілля", – заявили лідери.
Фінляндія та Швеція вже оголосили, що нададуть свої кораблі для спільних заходів союзників, таку готовність висловив і канцлер Німеччини.