Головні тези Кошеля:
Традиційна форма паперового голосування на виборах залишається найбільш захищеною як від зовнішнього втручання, так і від маніпуляцій із результатами. Введення електронного голосування може стати джерелом серйозних проблем. Про це в інтервʼю Главреду розповів політичний експерт, голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
За його словами, механізм голосування не змінився з часів Стародавньої Греції. У той час також зберігалася таємниця голосування та спостерігачі, а замість паперових бюлетенів використовувалися глиняні жетони.
"Сьогоднішня форма паперового голосування залишається однією з найбільш захищених — як від зовнішніх втручань, так і від маніпуляцій із результатами. Водночас історія українських загальнонаціональних виборів — це історія масштабних спекуляцій і сумнівів у легітимності", - зазначив Кошель.
Експерт пригадав, що на минулих виборах звучали звинувачення у фальсифікаціях із голосами трудових мігрантів, які масово реєструвалися на заході країни. Також партії заявляли про подолання виборчого бар’єра, спираючись на протоколи з мокрими печатками, але пізніше не могли підтвердити свої слова офіційними даними.
"Спроба запровадження електронного голосування може завершитися великими проблемами, включно з невизнанням результатів виборів. Це серйозний ризик, тому владі слід максимально практично підходити до таких питань", - наголосив олова Комітету виборців України.
Кошель підкреслив, що проблемою є 8 мільйонів українців, які перебувають за кордоном. Для них можуть потрібні альтернативні форми голосування. Серед можливих рішень експерт називає:
- Розширення кількості виборчих дільниць у кілька разів, щоб зробити голосування доступнішим.
- Впровадження голосування поштою, як це роблять у Польщі чи Франції.
Кошель також зауважив, що Франція свого часу відмовилася від електронного голосування для громадян за кордоном і повернулася до голосування поштою.
Дивіться відео інтервʼю Олексія Кошеля Главреду про варіанти проведення виборів під час війни:
Вибори в Україні - новини за темою
Як повідомляв Главред, Україна планує перейти до демократичних виборів одразу після досягнення справедливого миру, заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак. За його словами, президент готовий до виборів "у будь-який момент", але важливо забезпечити умови для голосування всіх громадян, включно із військовими та українцями за кордоном.
Вибори в Україні заплановані через шість місяців після завершення воєнного стану. Це узгодили всі парламентські фракції ще у 2023 році. Експерт Олексій Кошель вважає цей термін обґрунтованим для підготовки, вирішення питань внутрішньо переміщених осіб, голосування за кордоном та оновлення реєстру виборців.
Україна вивчає європейські моделі виборчого права, включно з електронним голосуванням, для організації виборів після завершення війни з Росією. Ключовим викликом буде забезпечення голосування для громадян за кордоном і на окупованих територіях.
Читайте також:
Хто такий Олексій Кошель
Олексі́й Микола́йович Ко́шель (18 липня 1973) — громадський діяч, політичний експерт, історик, пише Вікіпедія.
У 1990—1995 роках навчався на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (Кам'янець-Подільський національний університет).
Стажування — Академії Середнього Заходу (1995 р., США), Академія Клаузенгоф (2003 р., Німеччина).
1996—2005 рр. — керівник прес-служби Комітету виборців України, головний редактор газети КВУ "Точка зору" та серії збірників аналітичних матеріалів "Нова влада", заступник голови правління КВУ.
2005—2006 — завідувач відділу Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України.
2006—2009 — директор аналітичного центру "Рада".
2005—2009 — старший викладач кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія".
2013—2014 — голова Правління Комітету виборців України.
2014 — генеральний директор Комітету виборців України.
Дійсний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ при Кам'янець-Подільському національному університеті.