Половина мов світу може зникнути до кінця століття – ЮНЕСКО

Світ стрімко втрачає частину зі своїх 7000 мов. Батьки перестають говорити ними із своїми дітьми, слова забуваються, а громади втрачають здатність читати власну історію. Про це пише The Guardian.

 ЮНЕСКО, культурне агентство ООН, підрахувало, що щороку зникає дев'ять мов.
 І вважає, що прогнози про те, що до кінця століття половина мов планети зникне, навіть надто оптимістичні. 

«Швидкість втрати прискорюється: від однієї кожні три місяці десять років тому до однієї кожні 40 днів у 2019 році – це означає, що дев’ять мов гинуть на рік. Деякі мови зникають разом із останніми носіями, але тисячі знаходяться під загрозою зникнення, тому що ними не розмовляють достатньо широко або вони не використовуються в офіційних умовах, таких як школи чи робота», – йдеться у статті. 

У спільнотах, які відчувають придушення своїх традицій під впливом домінуючих мов, ведеться тиха боротьба збереження своєї спадщини. Оскільки половина всіх мов, за прогнозами, вимре протягом десятиліть, активісти звертаються до онлайн-інструментів, щоб зберегти їх

Точі Прешес, нігерієць, який проживає в Абуджі і допомагає активістам, що займаються захистом мов, що зникають, зазначає: «Щодня мені боляче бачити, як мова зникає, адже справа не тільки в мові, а й у людях. Це пов'язано з історією та культурою. Коли мова вмирає, йде все, що з нею пов'язане».

Амріт Суфі, який розмовляє мовою ангіка у східному штаті Біхар в Індії, записує відео, щоб зберегти саму усну культуру, надаючи транскрипції та переклади. «Документування народних пісень було моїм способом пізнати свою культуру та зробити для неї свій внесок», – каже Сурфі. Амріт Суфі підтверджує, що хоча ангікою розмовляють близько 7 мільйонів людей, вона не використовується в школах і рідко записується, що прискорює її занепад. Деякі люди просто соромляться розмовляти нею через сприйману стигматизацію, вбачаючи ангіку нижчою від домінуючих мов, таких як гінді.

Багато мовних активістів також створюють книги, відео та записи, якими можна ділитись. Громадські радіостанції також мають тривалий досвід надання послуг місцевими мовами.

The Guardian зазначає, що світі також роблять кроки щодо використання штучного інтелекту для документування деяких мов шляхом обробки текстів і передачі їх у чат-боти, хоча деякі люди мають етичні проблеми щодо «крадіжки» цими службами письмового матеріалу з метою навчання.

До слова, без жодної помилки Радіодиктант національної єдності-2024 написала одна людина, це – Христина Гоянюк зі Львова. Про це на пресконференції у середу, 4 грудня, сказала виконавча продюсерка Українського радіо та координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько.