Завершення війни відкладається, Трамп змусить Київ і Москву домовитися - Куса

У Трампа усвідомили, що за добу війну в Україні закінчити не можна, Штати вдадуться до човникової дипломатії, вважає Ілія Куса.

Обраний президент США Дональд Трамп дав перший брифінг після затвердження його перемоги на виборах, де багато часу відвів питанню війни Росії проти України та варіантам її завершення.

В інтерв'ю Главреду експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса розповів, чи готовий Трамп обговорювати з Путіним Україну без участі Зеленського, з чим до Києва приїде Кіт Келлог і чому він відклав свій візит, а також що США можуть запропонувати Україні замість членства в НАТО.

Після перемоги на виборах спостерігається суттєве пом'якшення риторики Трампа щодо завершення війни в Україні. Раніше лунали заяви про те, що війну можна закінчити за 24 години, а тепер ідеться про можливу зустріч із Путіним у найближчі півроку. З чим пов'язана така зміна?

Це пов'язано з підготовкою до реальних переговорів, і терміни починають зміщуватися, тому що всім стало очевидно, що за пару тижнів неможливо організувати переговори і завершити цю війну. Зараз називаються більш реалістичні таймлайни. Півроку - це термін, який необхідний для підготовки до переговорів, враховуючи складність ситуації.

Чому Трамп дедалі більше говорить про прямі переговори з Путіним, без участі Зеленського та України як такої? Які ризики для нас це становить?

Він не говорить, що Україна не братиме участі. Йдеться про те, що потрібно вести переговори з Росією. Не секрет, що Росія хоче переговорів саме зі Сполученими Штатами. Але для завершення війни потрібні переговори як із Росією, так і з Україною. Тобто переговори з Україною не мають виключати переговорів із РФ.

Поки Україна і Росія не готові вести переговори безпосередньо, можливо, буде організовано формат човникової дипломатії. Спочатку через спецпредставника США Кіта Келлога, який, імовірно, поїде і до Києва, і до Москви. Також можливі двосторонні зустрічі на найвищому рівні, тобто Трампа із Зеленським і Путіним окремо, як спроба організувати переговори між сторонами.

До речі, з чим пов'язане перенесення візиту спецпредставника США Кіта Келлога до України - тепер його планують здійснити після інавгурації, хоча раніше йшлося про те, що це може статися і до неї?

Найімовірніше, це пов'язано з логікою дипломатичного процесу. Після інавгурації новий президент вступить на посаду, почнеться затвердження Сенатом кандидатур на ключові посади, зокрема на посаду держсекретаря, який також братиме участь у переговорах.

А з чим, власне, Келлог може приїхати до Києва з огляду на ті заяви Трампа, які зараз лунають? І наскільки вони, в принципі, збережуться вже в постінавгураційний період?

Він повинен буде встановити прямий політичний контакт із керівництвом України, викласти позицію, яка буде остаточно узгоджена в адміністрації Трампа. Це стосується того, що саме він пропонує Україні. Після цього, ймовірно, буде аналогічна комунікація з Москвою. Таким чином, сторони намагатимуться вивести на компромісний варіант врегулювання, в якому обидві сторони повинні будуть піти на поступки.

Чи є зараз якісь основні моменти, за якими найактивніше можуть розпочатися переговори? Що є каменем спотикання у випадку з Трампом, який каже, що цієї війни не повинно було бути, і звинувачує в її початку Байдена?

Його ключова мета - негайне припинення вогню і стабілізація ситуації хоча б на час його президентства. Це дасть йому змогу заявити, що він поклав край війні, як і обіцяв під час передвиборчої кампанії, зміцнити свій образ миротворця, бо його вважають войовничим президентом, який тільки провокує конфлікти.

Трамп прагнутиме стабілізувати ситуацію, щоб потім займатися іншими пріоритетами, які для нього важливіші: внутрішнім розвитком США, економічними та соціальними реформами і стратегічним стримуванням Китаю. У цій логіці він і діятиме.

Як, на вашу думку, тоді варто ставитися до заяв Трампа про Гренландію, Канаду та Панаму?

По-різному. Можна вважати, що це просто тривалий поганий жарт. А можна розглядати як плани, за якими стоїть певна стратегія Республіканської партії та команди Трампа. Ця стратегія може бути спрямована на посилення контролю над ключовою глобальною логістикою, особливо в протистоянні з Китаєм в Арктичному поясі. У цьому контексті Гренландія може розглядатися як важливий геополітичний актив.

Є також думка, що це спроба Трампа, спираючись на свій післявиборчий тріумф, провести політичну експансію США. Все залежить від того, з якого боку дивитися на ці заяви. Важко сказати, що з цього правда, оскільки складно зрозуміти, що саме у Трампа на думці. Тут важливо спостерігати, чи будуть ці заяви реалізовані на практиці і в якій формі.

На брифінгу Трампа прозвучала заява про неможливий вступ України до НАТО через позицію Росії. Якщо говорити про подальшу підготовку до переговорів, чи може Трамп, виходячи з цієї позиції, запропонувати Україні, наприклад, якусь заміну? Що це може бути - які є варіанти?

Альтернатива вступу до НАТО - це або відкладений вступ до НАТО на 10-20 років, або укладення двостороннього договору про стратегічну безпеку та взаємну оборону зі Сполученими Штатами - подібного до тих, що є у США з Ізраїлем, Південною Кореєю та низкою інших країн. Також можливим варіантом є надання довгострокових гарантій постачання озброєння, доки не буде підписано повноцінний мирний договір між Україною та РФ.

Якщо, припустімо, варіант із постачанням зброї буде розглянуто й ухвалено, чи означає це, що в такому разі триватимуть військові дії?

Не виключено, що вони продовжаться, оскільки припинення вогню не гарантує усунення самої суті конфлікту і його першопричин. Ба більше, навіть тактична військова поразка Росії на полі бою не гарантує завершення війни.

Україні в будь-якому разі потрібні гарантії поставок озброєння, оскільки наразі країна не може самостійно виробляти достатню кількість озброєння. Також буде необхідна фінансова допомога, оскільки економіка України зараз не в змозі повністю забезпечувати свої потреби самостійно з таким величезним оборонним бюджетом.

Таким чином, навіть при досягненні угоди про припинення вогню немає впевненості в тому, що бойові дії припиняться надовго. Навіть якщо припинення вогню працюватиме, ніхто не знає, наскільки тривалим виявиться цей мир. Це не гарантія того, що війна закінчиться і не відновиться за кілька місяців або років.