Захистити великі теплоцентралі допоможе покращення ППО й систем РЕБ - експерт

Експерт нагадав, що останні атаки ворога були сфокусовані, у тому числі, на теплоелектроцентралях низки міст України.

«У кількох регіонах завдано ударів безпосередньо по потужностях, які забезпечують людей теплом. На жаль, ці атаки були для ворога доволі успішними. Сильно пошкоджено кілька об'єктів. Але їх вдалося доволі швидко відновити, теплопостачання відновлено», - розповів Харченко.

Проте небезпека нових ударів по цих або інших об’єктах залишається – особливо, з наближенням морозів, які прогнозують на кінець січня. Для мінімізації наслідків ймовірних прильотів, за словами експерта, зробили чимало – зокрема, розбудовуючи системи захисту критичної інфраструктури. Але від прямих прильотів ракет вони не врятують.

«Забезпечити повний захист від таких ударів фізично неможливо. Адже йдеться про величезні об'єкти площею в десятки тисяч квадратних метрів і десятки метрів заввишки. На жаль, немає інших інструментів протидії атакам по них, окрім надійного протиповітряного захисту - роботи ППО і систем електронної боротьби», - пояснив Харченко.

Він розповів, що повсюдно напрацювали сценарії дій у випадку пошкоджень критичних об’єктів теплопостачання. Зокрема, великі міста мають модульні котельні, які можна швидко під’єднати до тепломереж.

«Загроза нових атак залишається, маємо розуміти, що це може статися. Але водночас робиться дуже багато для того, щоб мінімізувати ймовірні наслідки», - запевнив директор Центру досліджень енергетики.

Як повідомлялося, протягом 2024 року Росія здійснила 13 масованих атак на українську енергетику. За оцінками Міненерго, ремонтна кампанія на енергооб’єктах стала наймасштабнішою за весь час повномасштабної війни. Для ремонтних і відновлювальних робіт використовується, зокрема, обладнання, надане міжнародними партнерами або закуплене за кошти донорів.