Що найскладніше в роботі з військовими, які повернулися з полону? «Азов. Супровід» відповів
Що найскладніше в роботі з військовими, які повернулися з полону? «Азов. Супровід» відповів

Що найскладніше в роботі з військовими, які повернулися з полону? «Азов. Супровід» відповів

Ріна Рєзнік, керівниця служби супроводу бригади «Азов», поділилася своїм досвідом роботи з бійцями, які повернулися з російського полону. Вона зазначила що найскладнішим є індивідуальний підхід до кожного з них. Про це Рєзнік розповіла в інтерв'ю «24 каналу».

«Їх (військових, – «Главком») багато. У кожного є свої побажання, і це буває складно координувати. Якби вони всі були з однаковими бажаннями, було б набагато простіше. Та так не буває», – зауважила Ріна Рєзнік.

Перші дні після обміну полонених військові проводять у лікарнях, де проходять медичні обстеження, спілкування зі спецслужбами та процедуру відновлення документів. Однак для багатьох обмеження у пересуванні, за словами керівниці служби супроводу, стають додатковим стресом:

«Мені хочеться з цим якось допомогти, але це неможливо, бо є процедура, і вона дійсно осмислена. Ми говорили з багатьма, хто раніше повернувся з полону і вже служать у нас. Більшість каже, що справді на третій, четвертий день їх пам'ять працює гірше, тому краще розповісти всю важливу чи корисну інформацію в перші дні.

Тому це складний момент. Складний у тому, що часто в хлопців після полону ми намагаємось вияснити, що їх турбує, що болить, як ми можемо допомогти, що маємо зробити. А у відповідь чуємо, що «все добре, мені все подобається, нічого не болить, все класно». І це означає, що «не класно» почнеться на другий, третій тиждень, особливо по здоровʼю».

Служба супроводу – це багатопрофільна система допомоги 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ. Дана ініціатива створена на основі медичної роти бригади. Команда Служби Супроводу функціонує в кількох напрямках: медична підтримка поранених, звільнених з полону, з родинами бійців, а також соціальна адаптація і реабілітація. Супровід підтримує бійців 12-ї бригади «Азов» на кожному етапі: від евакуації до повернення в стрій чи в цивільне життя. 

Ріна Рєзнік розповіла, що деякі травми бійців застаріли, тому з ними набагато складніше працювати.

«Також хлопці багато часу провели на Азовсталі, а це ж завод. Ще багато в кого є множинні контузії, множинні легкі черепно-мозкові травми, які дають свої наслідки – це і проблеми з концентрацією ваги, з пам'яттю, зі сном. Ці наслідки для здоровʼя незворотні, не буде так, як раніше, з цим просто доведеться жити», – зауважила керівниця служби супроводу.

Також Рєзнік зазначила про психологічне відновлення. Вона відзначила, що «складно знайти психолога, щоб він і хлопцям сподобався, і був професійним»:

«Багато хто каже, що не готовий спілкуватися з психологом, оскільки йому поки що складно приймати допомогу від людини, яка такий досвід (полону) не пережила. Ми намагаємось пропонувати їм психологів через певний час, та й вони знають, що завжди можуть звернутися».

Як повідомлялося, у 2024 році Україні вдалося повернути з російського полону 1358 людей. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у новорічному відеозверненні.

Джерело матеріала
loader
loader