"Долі не обирають – її приймають": цитати Василя Стуса, які варто знати кожному

У день народження Стуса 24 Канал зібрав для вас підбірку цитат та віршів, які не втрачають своєї актуальності крізь роки.

Цитати Василя Стуса, які має знати кожен

В час різдвяних свят у 1977 році про Україну мріяв і Стус:

М’яко вистелив іній
український обік,
все коротшають тіні
і все коротшає вік.

Ночі врвала Варвара,
сонце йде за Різдвом,
і чигає покара
за сусіднім горбом.

На Водохреща маєм
Об, Іртиш, Єнісей,
а в очах не світає,
тьма не йде із очей.

Пси, наглядачів крики
і заліззя тобі ж.
Награвайте ж, музики
за колимський рубіж!

"М'яко вистелив іній", Палімпсести

У переддень Різдва, за юліанським календарем, народився Стус – це поет який жив так, як писав, а писав – як жив. Життєвий шлях поета настільки показовий, що його варто згадувати знову і знову. А його міркування, які розібрали на цитати, пророчі та такі, що надихають.

Візьмемо слова "Жити – то не є долання меж, а навикання і само собою наповнення", наче мотиваційна порада психолога. Як і "Бери од кожної пори свого життя те, що вона тобі пропонує. Вимагати од часу – і немудро, і негідно, може. Але – і не пливи за течією. Будь собою – тобто, виробивши тверді орієнтири, що таке добро і що зло, виростай у їхньому магнітному полі, аби по ньому все в тобі скристалізувалося (так Вернадський писав, згадуючи геологічні структури). Ідеал є один – добра і справедливості, чесності і любові. Іншого, мабуть, нема. Ще додам – ідеал Краси". Можливо саме таке напуття комусь зараз і потрібне.

Василь Семенович народився 1938 року в селянській родині у селі Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині. Коли йому виповнилося два роки, його батьки, втікаючи від примусової колективізації, переїхали на Донеччину. Прагнув вчитися і сам, без відома батьків почав ходити до школи.

Понад усе цінував мову, традиції та розумів, що тодішня держава – це катівня. Двічі, у 1976 та 1978 році відмовлявся від громадянства та сказав тоді: "Бути радянським громадянином – це значить бути рабом".

Він чітко означив свою місію: "Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації". А також моральні орієнтири: "Поет – це людина… А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі...".

Під час обшуку у 1972 році в нього вилучили майже все написане за 15 – 17 років: вірші, критичні статті, прозові твори, переклади.

Цікаві факти про Стуса: дивіться відео

І знову ж до питання важливості української мови на Сході України і як доказ штучності фраз – "Донбас – всегда бил рускім!" Василь Стус, як вчитель мови у Горлівці ще у 1962 році бив на сполох і говорив, що українські школи на Донбасі зникають. І що як не буде українських шкіл на Донбасі, то Донбасу не стане.

У листі Андрію Малишку писав:

Зараз я читаю рідну мову в Горлівці, в російській, звичайно, школі. В Горлівці є кілька, 2 – 3 українських шкіл, яким животіти зовсім не довго. В Донецьку таких, здається, немає. Отже, картина дуже сумна.

Одна усна заява батьків – і діти не будуть вивчати мови народу, який виростив цих батьків. Хіба це не гопашний театр – з горілкою і шароварами? Обов’язково – німецьку, французьку, англійську мови, крім рідної.

І це знову про свідоме ставлення до рідної мови! Геній Стуса випереджав час, і його прогнози – ніби пророчі. Хто зна, якби не роки проведені в ув'язненні, поезія була б веселішою. Але її гострота та щем нікого не залишає байдужим.

Василь Стус це приклад – приклад вчитися, розуміти, мислити, прогнозувати, залишитися вірним своїм цінностям. Не відмовитися в ув'язненні від мови, традицій віри. Його слова "Долі не обирають… Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас", символ стійкості духу – знати, що може не повернутися і гідно прийняти свою долю. Чи це не приклад для українців, для наших військових і тих, хто у полоні.

Боже, не літості – лютості,
Боже, не ласки, а мсти,
дай розірвати нам пута ці,
ретязі ці рознести.

Дай нам серця неприкаянні,
дай стрепіхатий стогнів,
душ смолоскипи розмаяні
між чужинецьких вогнів.

Пориве, пориве, пориве,
ревом порвемося в лет.
Бач — розсвітається зариво,
хай і на смерть, а вперед.

Благословенна хай буде та
куля туга, що разить
плоть, щоб її не марудити
в перечеканні століть.

Боже, розплати шаленої,
Боже, шаленої мсти,
лютості всебаченні
нам на все час відпусти.

Цей вірш можна вважати молитвою для українців і сьогодні. А слова "Ти – це, насамперед, Твоя воля (бажання, мета, впертість і т.д.). А воля міцніє в подоланні перешкод" – відображення духу українців сьогодні. Як і заклик – "За своєю душею треба стежити так само, як за тілом".

Сьогодні ми можемо багато прочитати про долю поета, познайомитися з його поезією, листуванням та навіть почути голос.

Так звучить Стус: дивіться відео

Слова Василя Стуса "Я не націоналіст. Навпаки, я вважав за потрібне робити так, аби серед певної частини українців розвіяти дурман самозакоханости, антисемітизму, загумінкової обмежености. Так само за потрібне я вважав робити так, щоб серед певної частини росіян, євреїв і т.д. розвіяти дурман неповаги до української мови, культури, історії, неповаги до праці селянина, що гречно причащає усіх нас хлібом і сіллю від своїх мозолів", ніби відобразили, що відбулося з українцями після повномасштабного вторгнення. Слова пророка!

Слухайте, читайте, надихайтеся і міцнійте українці!