Рік для Росії почався з історичної поразки: дайджест пропаганди за 1-2 січня

Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. «Газпром» підраховує чергові збитки
2. Що дасть Україні членство в МКС
3. Кремль розширює свій «гібридний фронт»
4. Наступна «електоральна» ціль Москви – Берлін

«Газпром» підраховує чергові збитки

«Припинення транзиту газу через Україну матиме суворі наслідки для всіх країн ЄС, але не зашкодить Росії», – переконував 1 січня прем’єр Словаччини Роберт Фіцо.

НАСПРАВДІ, під «всіма країнами ЄС» Фіцо мав на увазі виключно Словаччину та Угорщину. Будь-яких серйозних коливань цін на газ на біржах після зупинки українського транзиту не фіксують, — повідомляє австрійський регулятор E-Сontrol. 

Ключових втрат зазнає саме «Газпром», у якого станом на 31 грудня 2024 року залишалося два канали поставок газу в Європу: «Балканська» нитка «Турецького потоку», постачання якою торік сягнуло 45 млн кубометрів газу на добу, та українська ГТС, за допомогою якої «Газпром» торік щодобово експортував в середньому 43 млн кубометрів блакитного палива.

Таким чином, з 1 січня «Газпром» втратив половину поставок газу в Європу. Наслідки цього очевидні: у 2023 році, коли акціонери «Газпрому» отримали збиток у 629,1 млрд рублів, обсяг поставок газу з РФ до ЄС становив 67 млн кубометрів на добу. Тепер, після припинення «українського» транзиту, цей обсяг не перевищуватиме 45 млн м³. За попередніми оцінками, відтепер РФ втрачатиме близько 5 млрд євро на рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін став головним лузером 2024 року 

Втім, мова не лише про гроші. 1 січня 2025 року завершився і півстолітній період газової залежності Європи від Росії. На початку правління Путіна рівно 25 років тому російський транзит газу в Європу через Україну становив 130 млрд кубометрів, а зараз дорівнює нулю. І це стало черговою ланкою у ланцюжку поразок, яких Путін зазнав протягом минулого року. 

Що дасть Україні членство в МКС

Україна з 1 січня офіційно стала учасницею Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду. В Гаазі, у будівлі суду серед стягів держав-учасниць тепер встановили й український прапор.

Ця подія НАСПРАВДІ непересічна. І не тільки тому, що участь у МКС є однією з умов для вступу України до ЄС, прописаних ще в угоді про асоціацію.

Україна у підсумку отримала такі самі права, як і інші 124 держави — учасниці МКС. Повноцінна участь України у МКС спростить доступ її громадянам, які постраждали від російських злочинів, до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих.

Тепер Україна зможе голосувати на виборах суддів та інших виборних посад у МКС, висувати своїх кандидатів на посади суддів і прокурорів, впливати на бюджет суду і його розподіл, зокрема й на те, скільки ресурсів виділяється на його роботу в самій країні.

Україна отримає й інші важливі права, наприклад — можливість передавати прокурору для розслідування ситуації, пов’язані зі скоєнням злочинів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юридичний вимір війни: перемоги України в міжнародних судах

МКС пообіцяв почати розслідування за третім пріоритетним напрямком, окрім уже наявних двох (якими є злочини проти дітей та напади на цивільних осіб і критично важливу інфраструктуру). Українська правозахисниця з організації-лауреата Нобелівської премії миру «Центр цивільних свобод» Олександра Матвійчук вважає, що наступна справа суду може торкнутися злочинів проти людяності, скоєних росіянами в місцях тримання під вартою: незаконного позбавлення волі, тортур, зґвалтувань, вбивств військовополонених і незаконно затриманих цивільних.

Кремль розширює свій «гібридний фронт»

Цілком можливо, що предметом розгляду МКС у майбутньому стануть і наслідки гібридної війни, яку РФ веде проти західних країн. Операції із втручання у справи інших держав тривали і в останній місяць минулого року. 25 грудня було пошкоджено підводний електрокабель Estlink 2, що з’єднує Естонію і Фінляндію.

Обмежувальні заходи застосовано до в/ч ГРУ РФ №29155 (секретний підрозділ, відомий участю в убивствах і дестабілізаційній діяльності за кордоном, зокрема, з використанням вибухових пристроїв і за допомогою кібератак у країнах Європи), а також до низки її військовослужбовців.

У списку є також кілька африканських компаній, які займаються дезінформацією і проводять приховані інформаційні проросійські операції, є й низка чиновників РФ, які займаються проєктами з маніпуляції інформацією, і низка осіб, які проводили «операції російської розвідки проти Федеральної розвідувальної служби Німеччини, під час якої ФСБ отримала високосекретні дані».

Про розкриття секретних операцій та інцидентів, включно з підпалами, організованими останніми місяцями російськими спецслужбами, офіційно заявляли влада ФРН, Великої Британії, Латвії, Литви, Польщі та Естонії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Інциденти» в Європі, з яких стирчать російські вуха

Оцінивши кількість і високий ступінь небезпеки, яку становили російські гібридні атаки у 2024 році, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус у грудні заявив, що «Путін добре знає Німеччину, вона входить до сфери його інтересів, тому він розуміє, де може вколоти». Серед прикладів він назвав сферу енергопостачання та особливо вразливу інфраструктуру в акваторії Північного і Балтійського морів. «Ми повинні бути готові впевнено протистояти путінській загрозі. Якщо будемо ігнорувати її, оскільки нам це доставляє незручність, вона не стане меншою, а більшою», – попереджає Пісторіус.

Заступник помічника генерального секретаря НАТО з інновацій, гібридних і кібертехнологій Джеймс Аппатурай також у грудні заявив, що «передбачувані гібридні атаки Росії вже досягають масштабів, які були б абсолютно неприйнятними ще п’ять років тому».

Наступна «електоральна» ціль Москви — Берлін

2 січня стало відомо, що США запровадили санкції проти двох груп, пов’язаних з іранськими та російськими зусиллями з дезінформації американців напередодні президентських виборів цього року.

«Уряди Ірану і Росії націлилися на наші виборчі процеси та інститути і намагалися розділити американський народ за допомогою цілеспрямованих дезінформаційних кампаній», — заявив в.о. заступника міністра фінансів США з питань тероризму та фінансової розвідки Бредлі Сміта.

Росію у цьому списку, зокрема, представляє Центр геополітичних експертиз, який контролював створення, фінансування та поширення дезінформації про американських кандидатів, включно з відеороликами deepfake.

У США стверджують, що цей Центр використовував штучний інтелект для швидкого створення фальшивих відеороликів про кандидатів, десятків фейкових новинних сайтів, які мають вигляд законних, і навіть платив американським вебкомпаніям за створення проросійського контенту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У вибори президента США намагались втрутитись три держави: огляд основних загроз

Тегеранську сторону у нових санкціях США представляє група Cognitive Design Production Center, яка є дочірньою компанією іранської воєнізованої Революційної гвардії, яку США внесли до списку іноземних терористичних організацій. Цей центр працював щонайменше з 2023 року над розпалюванням політичної напруженості у США.

Американські спецслужби звинувачують іранський уряд у прагненні заохотити протести в США проти війни Ізраїлю проти ХАМАС у Газі, у зламі облікових записів нинішніх і колишніх високопосадовців США, включно з високопоставленими членами команди Дональда Трампа.

Одним із показників зростаючої загрози є те, що офіційні особи США, які займаються боротьбою з іноземною дезінформацією, стверджують, що «протягом минулорічного виборчого циклу вони видали вдвічі більше попереджень кандидатам, виборчим комісіям та іншим особам, які стали мішенню іноземних груп, ніж у попередньому циклі виборів».

НАСПРАВДІ, наступного року відбудуться ще кілька виборів у провідних країнах світу. Найближчі — у ФРН, де у Росії, як відомо, є власні «альтернативні» інтереси. Тому її першочерговою «електоральною» ціллю тепер стане Берлін.