Про це повідомило МКСК, передає Укрінформ.
“У перший ранок нового 2025 року ворог вразив будівлю Національної спілки письменників України (НСПУ). Вона є однією зі знакових пам’яток Липок та урядового кварталу. Її збудували наприкінці 19-го століття не одразу, а в кілька етапів. Київський архітектор Володимир Ніколаєв, окрім будівлі НСПУ, опікувався і спорудженням в Києві Володимирського собору, Оперного театру та загалом 27-ми громадських будівель”, - ідеться у повідомленні.
Одним з господарів будівлі був мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, який добудовував будинок, надавши йому не тільки сьогоднішнього вигляду, а й своє ім’я — Маєток Лібермана.
Перші збори, на яких організовувався Народний рух України у 1989 році, проходили саме у цьому пиміщенні.
“Діяльність Народного Руху заклала підвалини для української незалежності, ядром організації стали саме письменники. Очолив Рух поет Іван Драч. А будівля Спілки письменників — стала першим штабом Народного руху, де кувалась найголовніша наша перемога — незалежність”, - зауважили у МКСК..
На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку, присвячену цьому важливому епізоду історії України.
“Ворог не просто вбиває письменників, палить українську літературу, нищить українське слово в окупації. Він цілеспрямовано залишає шрами навіть на символах нашої ідентичності, таких як Спілка письменників України. Росіяни взяли нашу ідентичність за мішень, намагаючись усіма можливими способами її знищити, а разом із нею — і нашу культурну спадщину. Однак їхні зусилля марні. Можна знищити будівлю, проте неможливо вбити українське слово”, - підкреслили у міністерстві.
В умовах війни українська культурна спадщина зазнає щоденних втрат, які мають руйнівні наслідки для національної ідентичності.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України має намір звернутися до ЮНЕСКО з проханням сприяти створенню механізму збереження та захисту архітектурної цілісності вулиць історичного центру столиці, незалежно від статусу будівель або форми їх власності.
У МКСК зауважили, що системний підхід допоможе захистити культурну спадщину як невіддільну частину національної ідентичності та, найважливіше, створить базу даних для відновлення історичних будівель та споруд.
Як повідомляв Укрінформ, зранку 1 січня російські війська атакували Київ ударними безпілотниками. Уламки дронів упали в Печерському та Святошинському районах.
Унаслідок атаки у столиці двоє людей загинули, ще семеро постраждали. Серед постраждалих - дві вагітні.
Фото: МКСК