Різдвяне диво на війні: як "Санта" врятував "Ісуса" після 94 днів на передовій

Про це розповідає 24 Канал з посиланням на BBC News Україна. Боєць 24-ї бригади ім. короля Данила розповів про своє дивовижне спасіння.

Різдвяна історія на війні

На Донбасі, у місті Часів Яр, де тривають запеклі бої, сталася історія, яка на Різдво 2024 року принесла надію й тепло навіть посеред війни. Боєць із позивним "Ісус", який провів 94 дні на передовій, дивом опинився у безпеці завдяки своєму провіднику – "Санті".

Часів Яр у руїнах / Фото 24 бригада

Ця історія розпочалася ще влітку 2024 року, коли "Ісус" – 35-річний українець із двома вищими освітами – був мобілізований у Львові. Після короткого навчання в Україні та вишколу за кордоном він опинився в самому пеклі боїв у Часовому Яру.

94 дні у підвалі на передовій

Позиція "Ісуса" розташовувалася в підвалі житлового будинку на "нулі". Головне завдання – спостерігати та не допустити прориву росіян. Військові жили в умовах постійних обстрілів: майже кожного ранку починалися мінометні удари, ворог використовував дрони, а боєприпаси та їжу доставляли виключно дронами.

Ми жили в підвалі майже три місяці. Щоранку починалися мінометні обстріли, а дрони росіян не давали спокою ні вдень, ні вночі. Їжу й боєприпаси скидали наші дрони, а іноді доводилося обирати, що важливіше – спальник чи пайок,
– згадує "Ісус".

За три місяці боєць звик до побуту підвалу. За його словами, гігієна була мінімальною — вологі серветки чи одноразові душі. А з рідними спілкувався лише короткими голосовими через рації. Іноді зв’язок повністю зникав.

Ротації не було через бої

Заплановані ротації зривалися через складну ситуацію на фронті.

Мали нас замінити ще на 60-й день, але ворог почав наступ, і нам довелося залишатися. Це дуже важко – коли ти морально налаштувався на ротацію, а її немає. Просто чекаєш і молишся, щоб вижити,
– ділиться боєць.

Довгоочікувана ротація все ж відбулася, але лише після важкого поранення. Напередодні Святвечора позицію, де перебував "Ісус", накрили мінометним вогнем.

Евакуація бійців з фронту / Фото 24 бригада

Його сильно контузило, уламки посікли руки й ноги. Коли дістався до сусідньої позиції, там зустрів "Санту". Це позивний у провідника, який евакуює поранених із передової.

Санта сказав: "Я тебе не залишу. Ти підеш зі мною, навіть якщо доведеться тягнути на собі". Це було справжнє диво,
– згадує "Ісус".

Під прикриттям густого туману вони пройшли два кілометри до евакуаційного пункту, звідки "Ісуса" доправили до стабілізаційного центру.

Служба на Різдво 25 грудня на Донбасі / Фото 24 бригада

Коли мене привезли в госпіталь, я вперше за місяці побачив нормальну їжу – картоплю, салат, щось схоже на домашнє. Це було як із іншого життя,
– пригадує чоловік.

Різдвяний подарунок для мами

Ввечері 24 грудня "Ісус" зателефонував своїй мамі, яка кілька місяців не знала, чи він живий.

Мама плакала від радості, коли почула мене. Я сказав їй, що все буде добре, що ми вистоїмо. А ще розповів про Санту, який врятував мене,
– розповідає боєць.

Сьогодні "Ісус" лікується в госпіталі та сподівається на першу відпустку. Він упевнений, що ця історія не лише про нього, а про кожного, хто стоїть на захисті України.