Вона поринула у спогади.
Жінка з Великої Британії була зворушена до сліз, коли через 11 років після смерті свого батька побачила його на картах Google Maps. На знімку він сидів на своєму улюбленому місці.
Про це пише New York Post.
"Я заплакала, коли знайшла це місце. На мене нахлинули всі ті спогади", - розповіла 49-річна Кеті Скотт, побачивши цифровий привид свого батька, який застиг у часі завдяки функції Google Street View.
2008 року в її батька Артура Скотта діагностували ниркову недостатність третьої стадії, що змусило доньку переїхати до нього і стати його постійною доглядальницею.
"Коли йому поставили діагноз, нам сказали, що йому залишилося всього декілька років, тому я переїхала до нього, щоб доглядати його", - пригадала мешканка Манчестера. "Це був шок, коли йому поставили діагноз, і думка про те, що я можу його втратити, розривала серце".
Через чотири роки, 2013-го, у віці 83 років, він помер. Однак вона не знала, що її покійний батько був увічнений в Інтернеті.
Невдовзі після його смерті Кеті переглядала його будинок на Google Maps, коли побачила фотографію, на якій її батько сидів на лавці біля свого будинку і ніжився на сонці, як у старі добрі часи. На іншій фотографії була зображена німецька вівчарка Ельза, яка померла за декілька років до Артура.
"Коли я знайшла цю фотографію, мене переповнювали емоції", - розповіла Кеті. "Це було його улюблене місце. Щойно виходило сонце, він сидів на цій лавці. Це засмутило мене, але я була щаслива. У мене не так багато фотографій мого тата, але ми були дуже близькі".
На жаль, серце британки було розбите ще раз після того, як Google невдовзі оновив зображення, змусивши її думати, що фото були втрачені назавжди. Минулого місяця Кеті виявила, що "може отримати доступ до старих зображень Google Street View".
"Я дізналася в TikTok, що можна переглядати старі фотографії, і мені було дуже приємно побачити його знову", - розповіла вона.
Тим не менш, Кеті сказала, що ця віртуальна версія не може замінити справжнього життя: "У нього було блискуче почуття гумору, і наші стосунки здебільшого базувалися на гуморі. Без нього було важко жити".