Новообраний президент США, схоже, сам собі створив пастку, фокусуючись не на ключових внутрішньополітичних планах, а на швидкому завершенні російсько-української війни, рецепту якого ніхто у світі не знає.
Звичайно, ще можна відкрутити назад, пояснюючи пріоритети перших тижнів після інавгурації запитом з боку виборців (яких традиційно внутрішня політика цікавить набагато більше зовнішньої).
У протилежному випадку є лише один шлях – глибокі й всеохопні переговори з Китаєм, на яких Китаю треба пообіцяти достатньо багато, щоб він погодився сильно натиснути на Путіна.
Китай поки сидить тихо й потирає руки в очікуванні великих виграшів.
Якщо ж китайські вимоги виявляться завеликими, доведеться тиснути на Путіна в умовах, коли Китай його підтримуватиме (бо не захоче відмовлятися від виграшів).
Втім, у Трампа завжди залишається можливість припинити переговори, оголосивши винними Росію, Україну чи Європу, або ж усіх трьох одночасно.
Правда, незрозуміло, хто тоді найкрутіший переговорник у світі.