Росіяни влаштували екоцид на річках Сейм та Десна: чим обернеться ця катастрофа

В Україні це перший випадок такого масового мору риби.

Вода поліпшилася, а от річки ймовірно доведеться зариблювати. Півмільярда гривень — саме у стільки оцінили екологи збитки довкілля, відтоді як росіяни влітку влаштували екоцид на річках Сейм та Десна.

Чим обернеться ця катастрофа у майбутньому і що нині показали дослідження води, розповіла кореспондентка ТСН  Валентина Доброта.

Тут усе крутиться та блимає кілька діб, поки його обробить комп'ютер, потім його оператор внесе у відповідну програму, і потім програма сама сформує протокол.

Із літра набраної в річці води перевіряють не більш як 20 грамів.  Олександр Шевченко каже: спочатку воду фільтрують, потім випаровують і вже готовий концентрат аналізують.

Керівник лабораторії  розповідає про результати перевірки води на органіку з Десни та Сейму. У середині серпня в Сеймі, який бере початок у Росії, вода стала чорного кольору, а риба масово гинула. За кілька тижнів мор риби перекинувся і на Десну, в яку впадає Сейм. Кисню рибі забракло через органічні скиди з цукрового заводу в російському селищі Тьоткіно, що межує з Україною. Тоді  в двох областях, Сумщині та Чернігівщині, загалом зібрали орієнтовно 40 тонн дохлої риби. 

“Ситуація не дуже приємна навіть зараз. По руслу сейму майже вся риба загинула. Але на сьогоднішній день ми вже бачимо, що є деякі відновлення, у Десні вже не фіксується зниження  іхтіофауни видового складу чи кількісного складу, а що стосується Сейму — кількісний і якісний склад риби збіднений”, — каже Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології.

У Сеймі до катастрофи, за даними науковців, було 20 видів риби. Тепер фіксують 12. У Десні найбільша проблема з червонокнижною стерляддю.  Баланс у річках, каже Сергій Афанасьєв, має відновитися за кілька років.  Але з рідкісною рибою так швидко не буде.

“На мій погляд найкраще відновити і охороняти відомі нерестовища стерляді  у десні для того щоб природній нерест відновив популяцію,  хоча я не виключаю зариблення , але до цього треба підходити зважено”, — каже Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології.

В Україні це перший випадок такого масового мору риби. Забруднена вода  тоді лише по Десні розтягнулася майже на дві з половиною сотні кілометрів. У річках було заборонено купатися, виловлювати рибу та напувати худобу.

“У наступному сезоні, я думаю що вже не буде такої ситуації , тобто можна буде і купатися, бо це органічне було забруднення, воно випало на дно річок і буде фактично природнім шляхом усунуте”, — каже Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України.

Водночас у річках на півночі та північному сході фіксують зміни  не тільки в органічних дослідженнях. У воді зріс уміст металів — нікеля, хрому та кобальту.

“Я думаю, все це наслідки ракетних атак, дронів і тому подібне. Все ж це сиплеться у грунт, все попадає у водний об'єкт. Все це рано чи пізно буде в грунті, буде в лісі, воно буде у воді”, — каже Олександр Шевченко, начальник  лабораторії  моьніторингу  воді північного регіону.

Допустимі норми не перевищують, але до початку повномасштабного вторгнення, каже Олександр Шевченко,  важких металів у річках узагалі не було. Тепер через війну спостереження води в пріоритеті не лише з Десни та Сейму.