Ще одна Атлантида: як рибалки знайшли частину зруйнованого села на дні моря

Данвіч, село на узбережжі Північного моря в Саффолку, часто називають британською Атлантидою. Сьогодні це місце з природними заповідниками, гальковим пляжем, затишним пабом і руїнами монастиря приваблює любителів природи, піших прогулянок та історії. Однак за ідилічним краєвидом ховається дивовижна історія, що сягає вглиб століть. Про це пише The Mirror.

У середні віки Данвіч був квітучим портовим містом, яке можна порівняти за площею з сучасним лондонським центром. Його гавань кишіла купцями, моряками й корабельниками, а торгівля приносила селу багатство і престиж. Однак усе змінилося 1 січня 1286 року, коли потужний шторм зруйнував більшу частину поселення. Стихія знищила сотні будинків, громадські будівлі та монастир Грейфрайерс, залишивши лише невелику частину від колись популярного населеного пункту.

Протягом століть легенда про "британську Атлантиду" вважалася міфом, але починаючи з 1960-х років рибалки почали повідомляти про дивні знахідки на дні моря. 1972 року морський археолог Стюарт Бекон виявив залишки церкви Всіх Святих, останньої з церков Данвіча, яка обвалилася у воду 1911 року. Пізніше було знайдено руїни церкви Святого Петра.

Справжній прорив у дослідженні стався 2008 року завдяки гідролокаційним технологіям. Вони підтвердили існування підводних руїн середньовічного села всього в одній милі від сучасного узбережжя. У 2012 році вчені реконструювали карту стародавнього Данвіча, об'єднавши археологічні дані з новими технологіями.

Видання зазначає, що Данвіч залишається не тільки об'єктом наукового інтересу, а й символом того, як природа може стерти сліди людської величі.

Раніше Фокус повідомляв, що пара купила ціле село за ціною одного будинку і шукає нових жителів. Маайке Геуртс і Тібор Страуш заплатили за занедбаний населений пункт 350 тисяч євро і вже працюють над тим, щоб перетворити його на екологічно стійку і квітучу спільноту.

Також стало відомо, що жінка пояснила, чому живе на віддаленому острові, про який багато хто не чув. Крихітний шматочок суші, відомий як "Теля Мен", став її домівкою на 9 місяців, попри суворі умови, що включають можливість приймати душ лише раз на тиждень.