Тіньовий ринок деревини в Україні зменшився в рази – Андрій Циганок, виконавчий директор АДПУ
Тіньовий ринок деревини в Україні зменшився в рази – Андрій Циганок, виконавчий директор АДПУ

Тіньовий ринок деревини в Україні зменшився в рази – Андрій Циганок, виконавчий директор АДПУ

В Україні триває активна робота над вдосконаленням ринку деревини, і вже на початку наступного року може бути прийнятий довгоочікуваний закон, що регулюватиме його діяльність. Наразі документ перебуває на фінальній стадії доопрацювання до другого читання.

Про поточну ситуацію на ринку, цінові тенденції, стан тіньового сектору та важливість нормативних змін розповів Андрій Циганок, виконавчий директор Асоціації деревообробних підприємств України.

  • Андрію, як змінився ринок деревини за час війни?

Ринок суттєво скоротився. Останні декілька років обсяг реалізації деревини знаходиться в межах 14 -15 млн м³, тоді як у 2014 — 2020 роках цей показник перевищував 20 млн м³. Основною причиною такої негативної динаміки стало те, що деревообробні підприємства змушені були скоротити обсяги виробництва, в т.ч. через зменшення обсягів внутрішнього споживання, особливо у зв’язку зі спадом будівництва та промислового виробництва, проблем з електроенергією, кадрами, а також зі зменшенням кількості купівельноспроможного населення на території України. Експорт продукції з дерева також зазнає важких випробувань, особливо через логістичні питання. Останні роки важкопрогнозованим був стан всіх галузей, які є дотичними до лісозаготівельного та деревообробного процесу.

Так, потрібно зазначити, що ситуація дещо стабілізується, всі ми поступово звикаємо до нових умов та знаходимо шляхи розв’язання проблем воєнного часу. Саме тому наші виробники готові поступово нарощувати обсяги перероблювання, щоб повернутися до показників довоєнного рівня. На мою думку, ринок готовий і очікує збільшення розмірів лісозаготівлі.

  • Що ж заважає?

Основною перешкодою є доступність ресурсу за прийнятною ціною, адже його обсяги обмежені. Ми постійно дискутуємо з керівництвом лісової галузі про можливості збільшення заготівлі, але це складніше, ніж здається на перший погляд. Значна частина лісів на сході країни замінована, а в прикордонних районах півночі заготівлю не проводять через зрозумілі всім ризики.

Окрім воєнних втрат, останніми роками Україна запровадила низку жорстких екологічних обмежень, які не мають аналогів навіть у багатьох країнах ЄС. Вони значно ускладнюють ведення лісового господарства та зв’язують руки заготівельникам ресурсу.

Ми розуміємо, що ДП "Ліси України" стикається з безліччю викликів. Зокрема, потрібно будувати нові лісові дороги для доступу до віддалених територій, завершувати оформлення дозвільних документів, що не були підготовлені раніше, та закуповувати сучасну дорогу техніку для механізованої заготівлі. Це важливо, адже кількість робочої сили постійно зменшується, велика кількість лісників саме зараз захищають нашу Україну.

Паралельно підприємство забезпечує деревиною Збройні сили України. Усі ці завдання виконуються одночасно, і їхня складність лише зростає.

  • А що відбувається з цінами? Якщо попит зростає, то й ціни підвищуються?

Більшу частину 2024 року індекси цін на круглі лісоматеріали залишалися здебільшого на рівні попереднього року. З початком осені прослідковувалося сезонне підвищення попиту, яке спонукало рух цін до незначного висхідного тренду. Якщо взяти всі індекси за кожний місяць і вивести середнє арифметичне значення за неповний рік (станом на листопад), можна прослідкувати, що зростання складало від 2% до 20% за основними породами (бук, дуб, сосна, ялина, ялиця, ясен) в порівнянні з минулим роком. Варто зазначити, що за деякими породами спостерігається також і зниження, зокрема на вільху та березу.

Індекси середньозважених цін на деревину дров'яну здебільшого були стабільними. Беручи до уваги модель попередніх розрахунків можна прослідкувати незначну кореляцію до зниження в порівнянні з минулим роком.

  • Як відбуваються торги деревиною?

З липня 2021 року ринок деревини в Україні зазнав суттєвих змін: сировина була визнана біржовим товаром і почала реалізовуватися через саме ліцензовані біржі. Хочу наголосити на тому, що зараз реалізація проходить саме через біржі, які отримали ліцензію в НКЦПФР, яка регулює їх діяльність. Тобто, це вже не ті численні оператори торгівлі, які знаходилися окремо майже в кожному регіоні й часто зловживали своїм безконтрольним положенням. Зараз вся деревина заготівлі ДП "Ліси України" реалізовується виключно через такі біржі.

Втім, перехід інших лісокористувачів йде повільніше. Наприклад, національні парки та деякі комунальні лісгоспи досі використовують прямі договори, через що ціни там можуть суттєво відрізнятися від ринкових. Це створює корупційні можливості, дисбаланс ринку та нерівність умов для ведення бізнесу.

Тому, на мою думку, важливо, щоб всі лісокористувачі реалізовували сировину за однаковими конкурентними принципами, щоб не було випадків як, наприклад, у Сумській області.

Нещодавно працівники ДБР у взаємодії із СБУ завершили досудове розслідування щодо керівників агролісгоспів, які у порушення спеціальної постанови Уряду, продавали деревину повз товарні біржі за цінами нижче ринкових. Контракти укладались напряму з певними підприємцями. При цьому на продаж йшли в основному цінні породи дерев: дуб, сосна, вільха та інші. Від такої торгівлі комунальні лісові господарства недоотримали майже 11 млн гривень. Фігурантів обвинувачують в умисному використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

  • Але ж не всі задоволені переходом на нову систему торгівлі? Нібито на ринку утворилася біржова монополія?

Чому монополія? В Україні торги необробленою деревиною проводять чотири ліцензовані біржі, що забезпечує конкуренцію та прозорість процесу. У 2021 році їх було лише 2, а зараз вже 4. Це свідчить про те, що конкуренція між ними є і вона поступово зростає.

Окрім того, біржова система не обмежує коло учасників – будь-хто може зареєструватися. Наприклад, у торгах на деревину, яку виставляє найбільший продавець (ДП "Ліси України"), бере участь понад 3 тисячі учасників. Вся інформація щодо цін публікується, і немає випадків (принаймні я про них не чув), коли лот дістався б не тому, хто запропонував кращу ціну.

Також біржові платформи пропонують сучасні інструменти – аналітика ринку, моніторинг виконання контрактів, а також графіки постачання, що допомагають планувати виробництво. Біржі співпрацюють з регіонами сприяючи ефективній комунікації між виробниками, покупцями та місцевою владою.

Звісно система постійно розвивається й учасникам торгів потрібно звикати до нових інструментів чи функцій, але саме ці постійні оновлення і роблять її кращою, а торги ефективнішими.

  • Чи впливає біржа на формування лотів? Адже хто і як формує лоти – важливо!

Біржа не має впливу на формування лотів. Вона відповідає лише за організацію торгів. Лоти формують здебільшого продавці.

  • Навіщо потрібен моніторинг виконання біржових договорів?

Раніше значна частка контрактів не виконувалась через дії або бездіяльність покупців чи продавців, а також через відсутність контролю третьою стороною, не було, так би мовити, функції арбітражу в спірних питаннях. Відповідно і рівень виконання угод був низький – до 50%. Сьогодні ж, за нашими даними, цей показник становить близько 90%. І цей показник свідчить про гарне виконання умов контрактів.

На практиці це означає, що придбана деревина гарантовано буде відвантажена покупцеві. Зникли ризики, коли деревину, хоча й оплачену, не відвантажують через корупційні побажання, передачу конкуренту або відсутність заготівлі.

Нині система працює чітко, однак все ж виникають певні непорозуміння, які вирішуються спільно з біржами, деревообробною бізнес-спільнотою та ДП "Ліси України". Потрібно розуміти, що біржова торгівля лише розвивається в Україні, проте темпи й методи її розвитку, саме в контексті деревини, нас, підприємців, влаштовують.

Біржі відіграють важливу роль у захисті прав учасників. Якщо після виграшу аукціону та оплати в лісгоспі порушують права покупця, він може звернутись до біржі, яка проаналізує ситуацію та забезпечить дотримання правил. Це створює прозорий механізм взаємодії, де все відбувається відповідно до чітко встановлених процедур.

Лісники також задоволені функцією моніторингу. По-перше, договори виконуються, а по-друге, вони себе також відчувають захищеними від можливих безпідставних звинувачень з боку покупців.

  • Наскільки значна частка тіньового ринку деревини?

Ситуація значно покращилася порівняно з тим, що було 3-4 роки тому. ДАЛРУ запровадило системні заходи для припинення схем із нелегальною деревиною. Реалізовано контроль за відводами лісосік, впроваджено фотофіксацію завантаження деревини на транспорт, а порушення в роботі філій можуть призводити до відкриття кримінальних справ.

Ринок свого часу сколихнула інформація про спробу втручання в систему Електронного обліку деревини. Однак, наскільки я розумію, наразі вжито низку заходів безпеки, які покликані мінімізувати ризики та унеможливити повторення подібних інцидентів.

Кількість незаконних рубок скоротилася, а масштабні схеми розкрадання на рівні лісових господарств значно обмежено.

Тож, у результаті недобросовісні гравці ринку практично не мають можливості придбати "сіру" деревину, оскільки її обсяги на ринку мінімізовані. Це дає підстави сподіватися, що така ситуація збережеться і надалі.

Тому ми віримо в подальший розвиток галузі за заданим вектором та сподіваємось, що всі сторони причетні до ринку деревини й надалі плідно співпрацюватимуть на благо країни.

Джерело матеріала
loader
loader