Парламент не скасовує "правки Лозового", оскільки понад 50 нардепів із підозрами в корупції не хочуть втрачати захист

Редагування Лозового, які так не люблять антикорупційні органи, знову опинилися в центрі уваги. Вже кілька років вони заважають розслідуванням, зокрема у корупційних справах, і гальмують боротьбу зі злочинністю в Україні.

Ці виправлення, запропоновані народним депутатом Андрієм Лозовим у 2017 році, фактично створили перешкоди для роботи НАБУ та САП, а також для екстрадиції обвинувачених за кордон. Європейські партнери давно вимагають їх скасування, і термін виконання цієї вимоги було поставлено до кінця грудня 2024 року.

Але біда – Верховна Рада не встигла проголосувати за скасування.

Про це розповіла керівник юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан в ефірі Українського Радіо.

Що за виправлення?

• Одне з найсуперечливіших положень – це вимога закривати кримінальні справи, якщо розслідування спізнюється хоча б один день.
• Крім того, правки запровадили зобов'язання проводити медичні експертизи лише за рішенням суду.

Вважалося, що ці зміни були спрямовані на захист інтересів підозрюваних, у тому числі тих, хто був пов'язаний із політичною елітою. Наприклад, завдяки цим правкам вдалося уникнути відповідальності таких персон, як нардепи Онищенко та Мартиненко, а також син міністра внутрішніх справ Арсен Аваков.

Частина цих правок вже була скасована, але ті, що залишилися, все ще перешкоджають розслідуванню корупційних та економічних злочинів. Особливо це відчутно у великих справах, як, наприклад, у справі щодо "Ротердів плюс", де збитки держави становлять мільярди гривень.

Але, як свідчить практика, парламент не поспішає виконати вимоги ЄС

Чому? Все досить просто: понад 50 депутатів у чинному парламенті мають підозри у корупційних справах. І, як можна здогадатися, ніхто не горить бажанням скасувати правки, які можуть стати їхнім порятунком. Адже якщо "правки Лозового" залишаться в силі, їх використання дозволяє маніпулювати термінами розслідування і, як наслідок, закривати важливі справи, навіть якщо в них є докази.

З огляду на це стали актуальними й інші проблеми. Наприклад, вимоги САП, яка хоче наділити свого керівника правом підписувати запити на екстрадицію підозрюваних, які втекли за кордон. Це важливо, тому що через політичне підґрунтя екстрадиція може блокуватися. Втім, навіть ці пропозиції не знаходять підтримки у парламенті.

Так чи інакше боротьба з корупцією в Україні продовжує стикатися з політичним спротивом. Антикорупційні органи, на жаль, стикаються з нестачею кадрів та ресурсів для ефективної роботи.

Хоча проблеми корупції залишаються на порядку денному, рішення про ліквідацію "правок Лозового" знову відкладається – і все це на тлі міжнародних вимог та обіцянок покращити ситуацію.

Крім того, Знай.ua повідомляв, Центренерго загрузло в бюрократії та корупції: управлінський хаос заважає відновленню ключових ТЕС