69% опитаних українців підтримують вступ до Європейського Союзу, — опитування

69% опитаних українців на запитання «Яким інтеграційним напрямом має іти Україна?» обрали вступ до Європейського Союзу. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 листопада по 14 грудня 2024 року.

Як зауважили соціологи, це найвищий відсоток підтримки за весь період моніторингу Фонду з 2013 року.

Ще 18% респондентів підтримали ідею не приєднуватися до жодного союзу. Окрім цього, 1% опитаних все ще підтримує вступ до Євразійського митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстану.

За даними соціологів, респонденти від 18 до 49 років на 11,5% частіше повідомляли про підтримку вступу до ЄС порівняно з опитаними українцями за 50 років. Респонденти, які до повномасштабного вторгнення жили в центральних та західних областях, на 16% частіше підтримували євроінтеграцію, ніж мешканці південних та східних областей. На 18% рідше виступали за вступ України до ЄС опитані, які живуть за межею бідності, ніж бідні та умовно заможні респонденти.

Всеукраїнське опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 листопада по 14 грудня 2024 року методом face-to-face.

Соціологи опитали 1518 респондентів віком від 18 років, які проживають у різних регіонах України. У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%.

Ще в листопаді 2023-го Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн тоді повідомила, що Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС.

Для ухвалення переговорної рамки Україна мала провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йшлося, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

8 грудня Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому альтернативний законопроєкт про національні меншини, який враховує оцінки Ради Європи щодо прав нацменшин в окремих сферах та доопрацьований і погоджений усіма парламентськими фракціями. 

Ілюстрація: Flickr