Потрібно створити інструменти для боротьби з хайпом у медіа - експертка

В Україні слід виробити інструменти для протидії явищу хайпу в медіа.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловила Наталія Лигачова, шеф-редакторка інтернет-видання «Детектор медіа».

«Треба вже бити по руках за це порушення принципів і стандартів інформаційної журналістики, бо немає там ні повноти інформації, ні відділення фактів від коментарів самих журналістів, ні достовірності. Слід займатися цим Комісії журналістської етики, органам співрегулювання, створеним при Нацраді з питань телебачення та радіомовлення», – зазначила вона.

На думку медіаекспертки, ймовірно, для цього також будуть потрібні інформаційні, просвітницькі кампанії від громадських організацій, що працюють у медіа. Також вона радить спікерам, які дають коментарі для матеріалів, уважно стежити за тим, як їх потім подають.

«І якщо є перекручування – сваритися і добиватися, щоб помилки виправляли. Це важлива робота. Це та ж сама боротьба за медіаграмотність, важливість якої зараз визнається в усьому світі», – зазначила Лигачова.

Читачам шеф-редакторка «Детектор медіа» радить принципово ігнорувати хайповий контент і не відкривати статті, відео з надмірно емоційними заголовками взагалі. «Я собі сказала: якщо бачу хайповий заголовок, просто не заходжу на нього», – розповіла Лигачова.

Водночас відповідальна секретарка Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко повідомила агентству, що створено робочі групи органу співрегулювання для контролю відео- та аудіо контенту в медіа. «Робочі групи органу співрегулювання в аудіовізуальній сфері вже сформовані. Вони визначили чотири пріоритетні теми, над якими будуть працювати, створювати кодекси. Перше – щодо критеріїв визначення інформації, яку заборонено поширювати (загрожує національній безпеці), далі – захист неповнолітніх у медіа, тема шкідливої реклами і днів пам’яті, скорботи», – розповіла представниця Нацради.

При цьому явище хайпу, за її словами, у публікаціях наразі не фігурує серед тем, що потребують контролю. Але якщо він розповсюджується з використанням мови ненависті, різних форм дискримінації, то на нього можна реагувати і застосовувати санкції, передбачені законом, наприклад стягувати штрафи.

«Є 14 предметів співрегулювання, зазначені в законі "Про медіа", і серед них хайпожерство не зазначено, такого визначення навіть не існує. Але цей перелік не остаточний. Якщо ситуація з хайпом у медіа стане геть нестерпною, органи мають ініціювати зміни до закону, щоб додати цю тему як предмет співрегулювання», – зазначила Ніцко.

За словами представниці Нацради, явище хайпу в медіа – всесвітня проблема, і навіть законодавство ЄС поки що не має інструментів для його подолання. «Колеги з ЄС (а досліджуємо в першу чергу їхні практики) пішли набагато далі – там навіть є закон щодо ШІ, закони про медійні послуги й ринки, там дуже жорстко ставляться до мови ворожнечі, забороненого контенту. Але й там дуже багато хайпу», – розповіла Ніцко.

Більше про протидію хайпу в медіа можна прочитати у публікації на сайті Укрінформу.