Європейські війська в Україні: міф чи реальність – які країни вже згодні та коли це можливо
Європейські війська в Україні: міф чи реальність – які країни вже згодні та коли це можливо

Європейські війська в Україні: міф чи реальність – які країни вже згодні та коли це можливо

У середу-четвер, 18-19 грудня, в Брюсселі Володимир Зеленський зустрінеться з генсеком НАТО Марком Рютте, прем’єром Британії Кіром Стармером і лідерами ключових країн ЄС.

За інформацією Politico, на порядку денному як мінімум три головних питання: шляхи врегулювання війни й пов’язані з цим мирні плани (зокрема й ті, що пропонує команда Трампа); гарантії безпеки в разі припинення вогню; та можливе розгортання європейських військ в Україні. На цій зустрічі, що організована Марком Рютте, як пише Reuters, не ухвалять якихось конкретних проривних рішень. Це буде радше звірка годинників перед інавгурацією Дональда Трампа, який може перекинути весь тягар військової і фінансової підтримки України на плечі європейців.

Причому питання про можливість появи європейського миротворчого контингенту планує винести на обговорення західних лідерів та очільників саме президент Франції Еммануель Макрон. Хоча президент Фінляндії Александр Стубб радить не забігати наперед, адже це потребуватиме дозволу ООН. А там, як відомо, Росія і Китай, як постійні члени Радбезу, мають право вето й можуть заблокувати будь-яке рішення. До того ж, за словами високої представниці ЄС з питань зовнішньої і політики безпеки Каї Каллас, перш ніж говорити про європейські миротворчі війська в Україні, треба досягти миру, на що Росія не налаштована.

Розміщення європейських миротворчих чи моніторингових військ на лінії розмежування, як нещодавно повідомляла The Wall Street Journal, пропонує Трамп у своєму плані врегулювання війни Росії проти України, який ще формується. Ці сили будуть слідкувати за дотриманням режиму припинення вогню. Деякі ЗМІ писали, що можливість появи європейського контингенту в Україні Еммануель Макрон обговорював із прем’єром Польщі у Варшаві 12 грудня. Після цього Дональд Туск заявив: поки що свої війська Польща відправляти не збирається.

Тож, наскільки всі ці розмови про європейських військових в Україні реальні? Які країни можуть відправити своїх миротворців? Та, що про це думають у Трампа? ТСН.ua розбирався.

Путін не хоче переговорів: а Трамп каже про угоду

Вже втретє Трамп публічно відмовився підтвердити чи спростувати розмову з Путіним після виборів 5 листопада. Востаннє йому поставили це запитання в понеділок, 16 грудня, на першій великій пресконференції після обрання 47-м президентом США, під час якої він також сказав, що президент Зеленський, як і Путін, має бути готовим до "укладення угоди". Трамп також додав, що про це має намір говорити як з Києвом, так з Москвою. При цьому, за словами радника Трампа з нацбезпеки Майка Волца, вони думають над тим, як зупинити війну назавжди, а не просто призупинити.

При цьому трохи раніше в понеділок, 16 грудня, виступаючи на колегії Міноборони РФ, Путін заявив, що зараз на полі бою "російські війська володіють стратегічною ініціативою". США та НАТО він звинуватив у розгортанні нових ракетних систем і намаганнях "нав'язати свої правила решті світу". Ба більше, міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов додав, що Росії треба готуватися до потенційної війни з НАТО. А у 2025 році, за його словами, "Москва планує досягти перемоги у війні в Україні та цілей, озвучених Путіним у червні".

Напередодні першого установчого Саміту миру у Швейцарії в середині червня, очільник Кремля озвучив низку умов, на яких він начебто готовий припинити вогонь і почати переговори. Головні з них – це віддати Росії Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку українські області в їхніх адмінмежах (бо ще восени 2022 року Путін незаконно записав їх до російської конституції – ред.) та оголосити про нейтральний, позаблоковий і без’ядерний статус України. Тобто, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та погодилася навіть не на замороку війни по сьогоднішній лінії розмежування, а відійшла на адмінмежі своїх чотирьох областей, добровільно віддавши ці позиції російській армії.

Ну, а вже ближче до вечора понеділка (за Вашингтоном), 16 грудня, представник РФ в ООН Василь Небензя заявив: "Росію не влаштують жодні сценарії із заморожуванням конфлікту в Україні. Нам таке не підходить". Як у США (між демократами та республіканцями), так і в ЄС немає єдності щодо членства України в НАТО. Ба більше, всі "мирні" плани, які циркулюють в оточенні Трампа, передбачають фактично нейтральний статус України на невизначений термін. У Кремлі про це прекрасно знають, тому й називають це "червоною" лінією для Росії. Хоча насправді їм і на це начхати, адже, наприклад, членство Фінляндії в НАТО, що збільшило спільний кордон Росії з Альянсом на тисячу кілометрів, не стало великою проблемою для Путіна.

ТСН.ua вже писав, що в інтерв’ю журналу Time, який визнав Трампа людиною року, обраний 47-й президент США заявив, що "єдиний спосіб досягти угоди (з Росією – ред.) – це не покидати Україну". Хоча на запитання, чи треба Україні готуватися до зменшення допомоги від США, Трамп в інтерв’ю NBC News відповів: "Можливо". Тобто, можна припустити, що після інавгурації 20 січня 2025 року Трамп дійсно може зупинити збройну допомогу, поки Україна не погодиться почати переговори з Росією. Й тут виникає низка логічних запитань.

По-перше, як довго триватиме це блокування поставок зброї, та чи братиме в цей час Росія участь у якомусь форматі переговорів про припинення вогню?

По-друге, як США, Британія та інші ключові європейські країни, які просувають чи погоджуються на початок таких переговорів, гарантують, що Росія не використає цей час для подальшого просування на фронті?

По-третє, якщо Росія навіть і погодиться на встановлення режиму припинення вогню, хто його контролюватиме? Та хто гарантуватиме, що за якийсь час Росія знову не відновить бойові дії вже з більшою силою, бо використає паузу для поповнення втрат?

Автор ідеї – Макрон: чи погодяться інші

Трамп каже, що його команда вже досягла деякого прогресу щодо шляхів припинення війни. Його "мирний" план, що вже відомо з численних публікацій у західній пресі, передбачає: замороження війни на лінії зіткнення сторін на момент досягнення домовленостей; встановлення режиму припинення вогню; та розгортання в Україні європейських миротворчих чи моніторингових сил, які й забезпечуватимуть сталість режиму припинення вогню.

Проте навряд чи це буде мандат ООН, адже домовленості про започаткування миротворчої місії для відправки в Україну не досягнути, поки Росія та Китай мають там право вето. Малоймовірно, що це будуть натовські війська, бо Угорщина, Словаччина та багато інших країн просто заблокують це рішення. Ймовірно, це має бути європейська озброєна (миротворча) місія, до якої обов’язково мають увійти сили Британії та Франції – двох ядерних країн. Можлива також участь країн Балтії, Польщі та Фінляндії, які безпосередньо межують із Росією та Білоруссю. Наприклад міністр оборони Італії Гвідо Крозетто вже заявив про готовність направити італійські сили до України, якщо угода з Росією передбачатиме контрольовану лінію зіткнення сторін.

ТСН.ua вже повідомляв, як ще в лютому Макрон неочікувано заявив про можливість появи західних військ в Україні. Проте майже одразу це спростували в Італії, Німеччині та США. Навіть тодішній французький міністр потім зауважив: навіть якщо військових Франції і відправлять до України, то участі в бойових діях вони не братимуть. Проте в травні Макрон знову заговорив про західні війська в Україні, "якщо б росіяни прорвали лінію фронту й Київ надіслав відповідний запит". Напередодні ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, який мав стати тріумфом президента Байдена (хоча насправді цей саміт обернувся для нього провалом), тема з європейською чи миротворчою місією в Україні затихла. Проте після обрання Трампа 47-м президентом США ці розмови поновилися з новою силою.

Напередодні візиту Макрона до Варшави у четвер, 12 грудня, Reuters повідомляв, що потенційно в Європі розглядають коаліцію з 5-8 країн, які можуть сформувати миротворчу чи моніторингову місію для відправки до України. Але лише за умови припинення вогню та досягнення мирної угоди з Росією. В ЗМІ навіть з’являлася цифра – 40 тис. військових. Проте, де на це шукати гроші, чи будуть ці миротворці добре озброєні та мати мандат від своїх урядів відкрити вогонь у відповідь проти росіян тощо? Зараз на ці питання відповідей немає.

Дійсно, надіслати до України європейський миротворчий чи моніторинговий контингент простіше. На це не треба згода НАТО. Але навряд чи Росія погодиться на створення демілітаризованої зони по обидва боки лінії розмежування, що передбачає план Трампа, ще й на присутність там європейського миротворчого контингенту. Адже, що заважатиме Путіну почати погрожувати Еммануелю Макрону чи Кіру Стармеру вдарити по їхнім військам в Україні "Орешніком" чи тактичною ядерною зброєю? Щоб мінімізувати ризики, США мають дати свої гарантії безпеки не лише Києву, а й європейському контингенту в Україні. Але, чи готовий до цього Трамп?

Джерело матеріала
loader