Модернізація галузевих вишів: у МОН розповіли, що на них чекає

І автодорожні, друкарські, юридичні, екологічні, лісотехнічні, навіть економічні чи аграрні. Всі ці галузеві заклади ми успадкували з радянських часів, коли кожну галузь промисловості обслуговував спеціальний заклад освіти,
– зазначив Винницький.

В Європі уже не існує галузевої специфіки університетів. Натомість там давно діють багатогалузеві, універсальні заклади, які можуть бути або технічного чи технологічного спрямування, або працювати у формі класичних університетів.

Винницький пояснив, що причин і переваг в укрупненні університетів кілька.

• У більшому, багатогалузевому закладі більше варіантів вибіркових предметів.
• Є змога краще забезпечити індивідуальні траєкторії підготовки студентів.
• Більша конкуренція між викладачами за студента й, відповідно, краща якість освітнього середовища.
• В таких закладах ширші фінансові можливості, що дає йому змогу масштабніше розвивати той чи той дослідницький напрям.

Заступник міністра пояснив, що в Україні можливо створити три типи закладів, перехід до яких здійснюватиметься поступово.

Перший – це класичний університет, у якому розвиваються програми гуманітаристики, соціальних наук, природничих спеціальностей.

Часто в таких закладах функціонують автономні медичні факультети чи інститути, й студенти-медики молодших курсів мають доступ до найкращих викладачів класичних кафедр до того, як переходять до практичних чи клінічних дисциплін на старших курсах. У сильних класичних університетах розвинута наукова інфраструктура, в найрозвинутіших понад 40% студентів – магістри та аспіранти,
– пояснив Винницький.

Другий – це прикладні університети чи університети прикладних наук, як їх зараз називають у Євросоюзі.

Це заклади, які співпрацюють із бізнесом у напрямі прикладних досліджень. У них розвиваються дуальні програми де навчання поєднане з практичним досвідом на робочому місці та пріоритет на підготовку фахівця згідно з ринком праці.

Третій тип – відносно маломасштабні світоглядні академії. Це можуть реалізувати або у форматі Liberal Arts, що особливо підходить для закладів у маленьких містах, або у форматі художніх чи музичних закладів.

До речі, щодо останніх – немає жодного сенсу приєднувати консерваторію до університету, адже музична освіта не передбачає великої вибірковості предметів чи формування кругозору через розвиток широких компетентностей. Така вже специфіка мистецької освіти,
– зазначив Винницький.

Прикладами третього типу слугують Острозька академія, Києво-Могилянська академія, Український католицький університет. Заступник глави МОН зазначив, що вони є радше неприкладними світоглядними центрами, які концентруються переважно на бакалаврській освіті й ніколи не будуть потужними науковими центрами. Але ці ЗВО популярні серед вступників і відповідають потребі суспільства в підготовці громадян із широким, часто критичним світоглядом.

Стосовно регіональних показників, то відставання університетів спостерігається на заході України. А інноваційні рішення в освіті пропонують вищі навчальні заклади на сході. Причиною розшарування, яке спостерігається, не обов’язково є виклики війни, це радше наслідок відмінної в різних університетах управлінської спроможності їх керівництва,
– зазначив заступник.

Важливим критерієм реорганізації стане – кількість "бюджетників". Якщо у закладах вищої освіти менш як третина абітурієнтів вступають "на бюджет", то для Міністерства освіти та науки це є так званою червоною лінією.

Що чекає після реформи – загалом після укрупнення університетів має залишитися плюс – мінус 100 вишів. Однак ця ще цифра приблизна та й термін процесу остаточно не визначений.