Українцям не потрібні «мерседеси»

У вівторок, 19 листопада, президент Володимир Зеленський презентував у Верховній Раді своє бачення Плану стійкості України, що дасть змогу державі та суспільству консолідуватися й перемогти у війні з Росією. Майбутній план, який буде презентований у грудні, містить 10 пунктів: «Єдність», «Фронт», «Зброя», «Гроші», «Енергетика», «Безпека», «Громади», «Людський капітал», «Культурний суверенітет» і «Політика героїв».

Реалізація цього амбітного плану залежить тільки від одного – наскільки швидко Україна зможе переставити економіку на військові рейки. Держава вже затягнула з цим переходом, починати треба було ще у 2022, але іншого виходу все одно немає. Суть Зеленський озвучив у парламенті – все, що ми можемо виробляти, включно з озброєнням, ми повинні випускати самостійно.

Неможливо виграти війну з таким ворогом як Росія, що володіє ресурсною перевагою, тільки базуючись на допомозі союзників. Це дуже хиткий фундамент, який залежить від багатьох обставин, на які Україна не може впливати. Наші партнери періодично йдуть у внутрішній порядок денний. Вибори, потурання настроям суспільства, робота ворожої пропаганди і не тільки. І, насправді, ніхто не готовий нескінченно довго підтримувати партнера, який докладає недостатньо зусиль для перемоги.

Але є й хороші новини. Практично всі держави, як Заходу, так і Глобального Півдня, готові стати поруч із переможцем. І тому всі зусилля ми зараз маємо спрямувати на досягнення нашої перемоги та забезпечення потреб держави хоча б на мінімальному базовому рівні самостійно. Для початку необхідно реалізувати низку принципових рішень.

Максимальне обмеження імпорту. Військова економіка передбачає будівництво максимально замкнутої економічної системи. Весь імпорт, за винятком критичного, має бути знижений до мінімальних значень. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 2024 рік зросло до $20,4 млрд. Це неприпустима розкіш. Ми не можемо, припустимо, поки що виробляти Patriot, але продукти, одяг і, навіть дрони, ми здатні виробляти самостійно. Відповідно, за цими групами необхідно максимально підвищити акцизи і ввізні мита, аж до повної заборони імпорту. Наприклад, предмети розкоші не є критично важливими для перемоги України. То навіщо витрачати на них таку необхідну для виживання валюту? Не потрібні зараз українцям нові Mercedes і Tesla, коштовності та інші атрибути розкішного життя. Не кажучи вже про те, що громадяни, які можуть собі це дозволити, повинні свідомо відмовитися від такого роду покупок до закінчення війни. Є зайві гроші? Купи дрони, амуніцію, позашляховик для ЗСУ або військові облігації. Держава вже взяла курс на обмеження імпорту. Мінагрополітики збирається переорієнтувати держзакупівлі на українські продукти. Необхідні наступні більш рішучі заходи.

Держзамовлення. Держава має забезпечити зростання внутрішнього виробництва, максимально завантажуючи вітчизняні підприємства. Сировина, персонал, менеджмент мають бути українськими і працювати насамперед на внутрішній ринок. Вплив держави в економіці має зростати фактично до рівня планового господарства. Мінекономіки має встановити необхідні критерії щодо асортименту та кількості товарів і послуг за кожним сектором. Бізнес – узяти на себе зобов'язання з їхнього виробництва, а Мінфін – забезпечити повне фінансування цих проєктів в обумовлені держзамовленням терміни. Умов для фінансування всього дві: локалізація виробництва, аж до українських комплектуючих і сировини, і жорстке дотримання термінів. Приватні компанії, які не йдуть назустріч державі, не виконують умови контрактів або зривають строки виконання, мають бути націоналізовані. Така масштабна трансформація потребуватиме не менш масштабних ресурсів. Завдання підприємств у цій концепції не стільки сплата податків, скільки забезпечення державних потреб. Для цього державі доведеться піти на емісію гривні, а Нацбанку докласти максимум зусиль для компенсації негативних наслідків від цього кроку для економіки, як це вже було у 2022.

Заборона на виведення валюти. Програму валютної лібералізації, розпочату НБУ минулого року, необхідно зробити жорсткішою. Будь-яке виведення валюти за кордон, крім закупівлі озброєнь та іншого критичного імпорту, наприклад, електроенергії, до закінчення війни має бути заборонено. Зі свого боку, обов'язковий продаж валютної виручки експортерами необхідно підвищити, аж до 100%. При цьому, експорт товарів і послуг, за умови повного покриття внутрішнього дефіциту, всіляко стимулюється державою.

Економічне бронювання. Щоб уникнути перекосів у забезпеченні робочою силою критично важливих галузей економіки, держава за кожним сектором і підприємством встановлює квоту з мобілізації в ЗСУ. А ось хто саме підпадає під призов, а кого необхідно забронювати для ефективного виконання держзамовлення, мають визначати вже самі керівники підприємств. Це важке і відповідальне рішення, але воно зніме соціальну напруженість у цьому процесі.

У результаті здійснення цих кроків, ми приходимо до рівня локалізації виробництва не менше ніж 90%, торговельного профіциту, зниження рівня безробіття з нинішніх 18% до фактично повної зайнятості і, що найголовніше, забезпечення фронту всім необхідним без критичної залежності від країн-партнерів. Це і буде відповідати урядовій програмі «Воюй або працюй» не на словах, а на ділі. І це ключ до нашої стійкості.

А до ринкової економіки, валютної лібералізації, конкуренції, відкритості ринків та інших атрибутів мирного життя ми обов'язково повернемося після перемоги.