Пам’яті стрільця Олександра Сокура

Любив ліпити вареники, та довелося взяти до рук автомат

Друзі та знайомі називали його одним словом – «Добряк», а після курсів з медичної бойової підготовки він отримав позивний «Док». Понад усе на світі чоловік любив готувати: вареники, пельмені, пироги з різними начинками – це було не просто хобі, а й спосіб релаксу.

Але через війну Олександр був змушений взяти до рук зброю і стати на захист держави, розповідає Жмеринка City. 

З травня 2022 року чоловік стримував окупантів як стрілець, помічник гранатометника 2-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. 

23 жовтня 2023 року був поранений, лікувався у 5-ти різних медичних закладах, пройшов довгий шлях реабілітації, але так і не зміг повернути здоров’я, почав погано чути і вже не міг оперативно реагувати на різні загрози.

Олександр загинув в останній день зими 2024 року внаслідок артобстрілу в н.п. Бердичі Покровського району Донецької області.

Дружина Лариса каже, що він відчував, що не повернеться з останнього виходу на позиції і говорив про це, адже після поранення зовсім погано чув і не міг нормально орієнтуватися.

«Саша приїжджав у відпустку на 15 днів, купив нам всім подарунки. Ми були разом… Подарував мені каблучку і колечко своїй сестричці Наталі, а нашій донечці Владі – браслетик. Це було 14 лютого. Він дуже не хотів повертатися назад у Донецьк, ніби відчував пересторогу. Я не вірю в різні знаки, але в ніч з 28 на 29 лютого племінниці наснився сон, як випав зуб, а в сестрички із подарованого колечка випав камінчик… Саша більше не вийшов на зв’язок», - розповідає жінка.

До війни Олександр працював на водоканалі, чудово проєктував будинки, мав неабиякі математичні здібності та вміло орієнтувався на місцевості.

«Його побратими розповідали, що він міг завжди вивести хлопців після виконання бойових завдань навіть із найзапекліших шляхів. Йому довіряли, його цінували, на нього рівнялися», - каже пані Лариса.

В останню путь Воїна провели 8 березня 2024 року у Жмеринці. Похований Олександр Сокур на Алеї Героїв центрального кладовища міста.

У Олександра залишилися батьки, дружина і донька.

Вічна і світла пам’ять Герою!

Фото: Жмеринка.City, Телеграм-канал Жмеринська гезета