Місія — залишитися на зв’язку. Що буде з мобільним зв’язком та інтернетом під час відключень світла

Чому відразу за світлом зникає зв’язок?

80% інтернет-трафіку в Україні працює через фіксовану Wi-Fi-мережу. Та коли вимикається світло, телефони автоматично шукають мобільний зв’язок. І в цей момент кількість користувачів мобільної мережі зростає в десятки разів — більше, ніж та може обслуговувати. Саме це підвищене навантаження впливає на якість мобільного інтернету під час знеструмлень.

Усі мережі будувалися з розрахунком саме на стаціонарне живлення, тому під час довготривалих знеструмлень забезпечити роботу обладнання на такому ж рівні, як у звичайних умовах, фактично неможливо, пояснили hromadske у lifecell.

Під час блекаутів якість зв’язку залежить від низки факторів, зокрема:

• інтервалів між відключеннями електроенергії, оскільки батареї можуть не встигати повністю зарядитися;
• кількості активних абонентів у зоні покриття, що під’єднана до однієї базової станції;
• локації, де перебуває користувач;
• інтенсивності використання мережі, тобто обсягів споживання трафіку. Наприклад, перегляд фото і відео потребує більше трафіку, ніж листування в месенджерах.

Як оператори підготувалися до знеструмлень?

Згідно з розпорядженням, до 1 лютого 2025 року оператори мають так обладнати свої базові станції зв'язку, щоб гарантувати 10 годин роботи мережі без світла замість 4 годин, як було раніше.

З 1 жовтня 2024 року за таким стандартом мали би працювати щонайменше 60% базових станцій. З 1 листопада — 70%, з 1 грудня —  80%, а до кінця січня 2025 року — 100%.

Ми запитали «Київстар», Vodafone та lifecell про підготовку до можливих блекаутів. Як виявилось, вони вважають, що виконати нові вимоги вчасно — просто неможливо.

«Київстар»

У пресслужбі оператора розповіли, що наразі 60% мережі має чотиригодинне резервне живлення, а 40% —  від двох до чотирьох годин. Компанія працює над забезпеченням шестигодинного резервного живлення.   

Станом на вересень 2024 року на базових станціях оператора встановили 126 тисяч нових літієвих акумуляторів, що забезпечують роботу станцій до 4 годин. Окрім цього, 2300 генераторів підтримують роботу ключових об’єктів мережі «Київстар» під час відсутності електроенергії.

В оператора запевняють, що всі визначені РНБО критично важливі об’єкти забезпечені потужностями для отримання зв’язку щонайменше протягом трьох діб у разі масштабних блекаутів. 

Роботу провідного «Домашнього Інтернету» забезпечує 51 тисяча джерел безперебійного живлення, їх встановили у 23 тисячах багатоквартирних будинків. 

Зараз «Київстар» реалізовує другу фазу інвестицій в енергонезалежність мережі: до кінця року планують закупити понад 61 тисячу нових акумуляторів для базових станцій та 848 промислових генераторів. У планах — забезпечити 23-25% мережі можливістю роботи від генераторів. 

lifecell 

У lifecell повідомили, що в них є понад 10 тисяч базових станцій по всій країні. 65% з них уже обладнали резервними джерелами живлення — генераторами та літієвими батареями, які можуть підтримувати роботу базових станцій упродовж 4-6 годин.

100% магістральної мережі «Датагруп-Воля» можуть працювати під час знеструмлень протягом 72 годин.

Найближчим часом компанія очікує на постачання ще кількох десятків тисяч батарей. За розрахунками фахівців, цієї кількості буде достатньо для забезпечення роботи мережі протягом 10 годин без стаціонарного живлення.

Базові станції також під’єднують до генераторів. lifecell використовує як стаціонарні, так і мобільні генератори, а також партнерські. Завдяки живленню від генераторів можна довго підтримувати роботу обладнання вже після виснаження батарей.

Що стосується терміну, впродовж якого компанія зможе виконати вимоги для забезпечення роботи мережі до 10 годин під час знеструмлень, то за поточних умов очікують, що проєкт триватиме до кінця 2025 року.

Vodafone

В оператора заявляють, що всі їхні базові станції оснащені резервним живленням і під час знеструмлень автоматично переходять на енергію від батарей. Тож під час планових відключень Vodafone продовжує надавати послуги і голосового зв’язку, і мобільного інтернету. Однак там наголошують, що у разі довгочасних блекаутів на тривалість роботи кожної конкретної базової станції впливає «набагато більше факторів, ніж наявність певної кількості акумуляторів, які здатні живити обладнання протягом 10 годин».

Vodafone забезпечує свої об'єкти батареями нового типу. Як стверджують у компанії, вони набагато краще пристосовані до важких умов експлуатації під час тривалих і частих відключень електропостачання.   

Наразі вже встановили 72,2 тисячі акумуляторних батарей. Завдяки цьому компанія має в 1,5 раза більший запас потужності, ніж було на початку 2024 року. Крім того, зараз чекають на доставлення ще 87,9 тисячі таких батарей.

Також Vodafone активно купує генератори — зараз в оператора їх 1932, і це не лише техніка компанії, а й партнерів та клієнтів. У 2024-2025 роках додатково планують закупити 250 стаціонарних та 250 генераторів мобільного типу.

Чому не встигають «запастись» електроенергією

Щоб обладнати всі базові станції, потрібні значні інвестиції. За час повномасштабної війни всі три оператори інвестували в автономність роботи мереж понад 3 мільярди гривень. «Київстар» — 1,4 мільярда гривень, lifecell — 1 мільярд гривень та Vodafone —  1,3 мільярда гривень.

За даними Forbes, закупівля тисяч акумуляторів, генераторів, тонн пального для автономної роботи впродовж 10 годин обійдеться трьом операторам ще у понад 13 мільярдів гривень інвестицій.

Проте річ не лише в грошах. Мобільні оператори наводять довгий перелік проблем, з якими доводиться зустрічатися на шляху до 10-годинного зв’язку: 

• Дозволи від обленерго. Для повного заряджання акумуляторів потрібен великий об’єм електроенергії. Для цього необхідно отримати дозволи від обленерго на збільшення потужності. 
• Нестача фахівців, які мають необхідні навички. Значну частину робіт виконують підрядники, яких не можна забронювати від мобілізації.
• Не всюди можна встановлювати й запускати в роботу генератори. Будівельні норми забороняють встановлювати генератори та акумулятори на дахах будівель, де розташовано більшість базових станцій.

• Відсутність на ринку необхідної кількості акумуляторів та генераторів, їх треба закуповувати за кордоном з ускладненою логістикою і тривалим часом доставляння. Термін доставлення акумуляторів становить 120-180 днів, для монтажу потрібно ще 60-90 днів.
• Для встановлення на майданчиках додаткових акумуляторів потрібні додаткові кліматичні шафи, для них треба мати спеціальні конструкції на дахах (розвантажувальні рами). Щоб провести ці роботи, треба укладати нові договори оренди, а часто це й узагалі неможливо через особливості зведення будинків. 

Оператори пояснюють: будь-якому акумулятору потрібен час, щоб підзарядитися — від 4 до 6 годин. Для зарядження джерел  безперебійного живлення необхідно 8 годин. 

Якщо вимкнення світла будуть непрогнозованими — і за кількістю відключень протягом доби, і за тривалістю — акумулятори просто не встигатимуть заряджатись.

У «Київстарі» кажуть, що технічні спеціалісти, відповідальні за підтримку мережі, розпочинають роботу о п’ятій годині ранку і «докладають усіх можливих зусиль для підтримки цілодобової роботи обладнання». 

«Проте навіть попри всю відданість співробітників під’єднати до автономної генерації усі без винятку об’єкти телеком-мережі технічно неможливо. Тож коли відключення електроенергії масштабні й довготривалі, компанія змушена встановлювати пріоритети у забезпеченні живлення базових станцій», — кажуть у пресслужбі оператора.

Як перевірятимуть і на скільки штрафуватимуть?

Чи встигають оператори вийти на необхідний рівень енергозабезпеченості вчасно, до 1 лютого, перевіряє регулятор сфери електронних комунікацій — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК). 

Як пояснили hromadske у регуляторі, перевірка відбувається в кілька етапів, і в разі виявлення порушень НКЕК дає можливість операторові усунути їх у встановлений термін (до 30 днів). Потім проводять повторну перевірку — у разі повторного виявлення порушень НКЕК видає розпорядження про їхнє усунення і також виділяє на це певний час.

Якщо ж і за третьою перевіркою ситуація не змінилася, НКЕК може накласти штраф — від 0,1% до 0,3% доходу оператора за минулий рік. Тобто якщо штраф накладають у 2024-му, то його розмір визначатиме дохід оператора за 2023 рік. 

«За невиконання вимог відразу штраф не передбачено. Основна мета усіх заходів державного нагляду — це забезпечити виконання вимог законодавства, а не виписати штраф. Увесь процес, від початку першої перевірки оператора до часу винесення рішення НКЕК про накладання штрафних санкцій, займає більш ніж пів року, але активно мотивує операторів до виконання норм, визначених державою для забезпечення громадян зв’язком в умовах відключень світла», — розповіла hromadske керівниця патронатної служби голови НКЕК Богдана Півень.

Загалом від січня 2023-го по вересень 2024 року НКЕК провела 31 позапланову перевірку постачальників електронних комунікаційних послуг. 

Наразі є лише один випадок накладення штрафу — мобільного оператора lifecell оштрафували на 10 мільйонів гривень за невиконання вимог щодо підготовки до блекаутів. 

Під час перевірок НКЕК виявила порушення в усіх трьох мобільних операторів, проте під час повторних ревізій з’ясували, що порушення усунули всі оператори, окрім lifecell. Через це регулятор оштрафував оператора на 0,1% доходу за 2023 рік, що й становить 10 мільйонів гривень. Оператор оскаржив штраф у суді, наразі судовий процес іще триває. 

Ніхто у світі раніше такого не робив

Після відповідей від операторів про їхню підготовку до блекаутів ми запитали у Міністерства трансформації, чи вважають там узагалі реальним виконати цю вимогу.

У міністерстві відповіли, що вказане розпорядження — це вже третя хвиля вимог, які мають виконати оператори, і попередні два розпорядження оператори реалізували на 100%.

«Це дуже амбітний великий проєкт з модернізації мереж, за світовими мірками. Ніхто раніше такого не робив. Оператори роблять усе можливе для виконання вимоги. Однак є частина вимог, які важко виконати у визначені терміни з об'єктивних причин, і щодо цих питань між держаною та бізнесом триває конструктивний діалог», — пояснив керівник Директорату електронних комунікацій Мінцифри Станіслав Прибитько.

Серед факторів, з якими операторам важко впоратись, у міністерстві назвали ті ж проблеми із закупівлею генераторів та акумуляторів із-за кордону та нестачу працівників, на які вже вказували нам оператори. Тобто діалог і справді існує.

Зокрема, депутати ухвалили постанову, яка дозволяє операторам збільшувати потужність електропостачання базових станцій за спрощеною процедурою. Це потрібно, щоб заряджати акумулятори. Уже на сьогодні на 33 обʼєктах операторів збільшили потужність, а 2400 — отримали технічні умови для такого збільшення.  

А вузлові/комутаційні майданчики мобільних операторів внесли до переліку об’єктів, де не вимикають світло. Саме від цих майданчиків залежить робота базових станцій, які обслуговують цілі області. 

Крім того, зараз у Мінцифри працюють над тим, щоб користувачі могли повідомляти про проблеми зі звʼязком у «Дії». Так будуть оперативніше аналізувати відгуки. 

«Не слід очікувати покращення якості зв’язку під час знеструмлень миттєво, адже операторам треба закупити акумулятори та генератори, привезти їх в Україну, збільшити кількість людей, які будуть постійно їх встановлювати й обслуговувати. Цей процес потребує часу», — каже Станіслав Прибитько.