Літаки і дрони занадто далеко: як Україні послабити російські масовані атаки
Літаки і дрони занадто далеко: як Україні послабити російські масовані атаки

Літаки і дрони занадто далеко: як Україні послабити російські масовані атаки

Під ранок 28 листопада відбувся масований обстріл України, під час якого РФ застосувала низку засобів повітряного нападу. Фокус дізнався, як боротися з ворогом, та чи вдасться зменшити обʼєми наступних атак.

У ніч з 27 на 28 листопада Росія атакувала Україну за допомогою ракет різних типів та ударних безпілотників. Йдеться про 188 засобів повітряного нападу, зокрема:

  • три зенітні керовані ракети С-300, запущені по Харківщині з Бєлгородської області;
  • 57 крилатих ракет Х-101, випущених зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, район пусків — Волгоградська область;
  • 28 крилатих ракет "Калібр", район пусків — акваторія Чорного моря;
  • три керовані авіаційні ракети Х-59/69, район пусків — повітряний простір над акваторією Чорного моря;
  • 97 ударних БПЛА типу "Шахед" і дрони невстановленого типу, запущені з районів — Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел, Брянськ, Міллерово.

За даними Повітряних сил, під час відбиття нападу РФ було збито:

  • 76 крилатих ракет Х-101/"Калібр";
  • три керовані авіаційні ракети Х-59/69;
  • 35 ударних дронів типу "Шахед" та БПЛА невстановленого типу.

Ще 62 безпілотники було локаційно втрачено.

Так ціллю противника стали обʼєкти української енергетики.

Удари по аеродромах і точках пусків "Шахедів": як протидіяти атакам РФ

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко зауважив у розмові з Фокусом, що протидіяти атакам РФ потрібно так, як Україна вже це робить. Зокрема, існує випрацьований комплекс протидії збиття повітряних засобів ворога. Проте для цього потрібно більше систем ППО та ракет.

"Нам все ще їх не вистачає і ми пропускаємо деякі ракети, тому що фізично не встигаємо їх збивати. Крім того, нам потрібно більше систем, щоб цілеспрямовано в осінньо-зимовий період прикривати об'єкти енергетики. Нам потрібно насичення систем для того, щоб прикривати і фронт, і військові об’єкти, і об'єкти цивільної критичної інфраструктури", — сказав Мусієнко.

За його словами, нині Україна може атакувати аеродроми, по яких дістають ракети, йдеться про смугу до 300 кілометрів. Для того, аби збільшити зону досяжності, потрібні ракети з дальністю щонайменше від 500 кілометрів, в ідеалі — 500-700 кілометрів. Також Сили оборони намагаються уражати дронами ті ворожі обʼєкти, які розташовані в глибині.

Спроможності противника також можна зменшити завдяки ударам по обʼєктах військової промисловості РФ, де можуть виробляти ракети й елементи до них. Крім цього, важлива постійна робота із Заходом, аби партнери посилювали санкції та тиск на компанії, які допомагають Росії. Йдеться про країни, які ліберально ставляться до технологій подвійного призначення, зокрема, Китай.

Як уражати ворожі авіабази на великій відстані?

Мусієнко наголосив, що однієї атаки недостатньо. Тоді як найцінніше на авіабазі — це пункти керування, тобто диспетчерська вежа та обладнання, яке там є. Крім цього, важливі літаки та озброєння, яке є на авіабазі. Тоді як, зокрема, для руйнування злітно-посадкової смуги потрібна велика кількість озброєння.

"Щоб це зруйнувати із важкими наслідками для ворога, треба бити тоді, коли там знаходяться літаки у великій кількості. І найважливіше — це пошкоджувати стратегічну авіацію або склади з ракетним озброєнням. Я не виключаю, що в майбутньому ми такі удари побачимо", — пояснив керівник Центру військово-правових досліджень.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов нагадав, що Україна вже завдавала ударів по ворожих аеродромах зі стратегічними бомбардувальниками. Йдеться про аеродроми "Енгельс" у Саратовській області, відстань від лінії українського держкордону — до 700 кілометрів, "Оленья" у Мурманській області — 1500 кілометрів від лінії держкордону.

"Можемо завдавати, єдине питання, що удари завдаються не відповідними засобами ураження, наприклад, як ATACMS з касетною бойовою частиною, яка працює по площі, й відповідно є більша ймовірність ураження і бортів ПКС РФ, і місць зберігання тих самих ракет, якими ведеться обстріл України", — розповів Фокусу Снєгирьов.

Він зазначив, що по цих обʼєктах працюють безпілотники, проте є певні обмеження у моменті використання. Тоді як так звані тактичні аеродроми ПКС РФ розташовані в зоні досяжності й ATACMS, Storm Shadow, SCALP, йдеться про близько 300 кілометрів.

Крім цього, Україна завдає ударів по місцях пуску "Шахедів". Так днями було атаковано аеродром у Курській області та мис Чауда. Він наголосив, що Сили оборони потребують потужнішої зброї, зокрема, наразі постало питання щодо можливої передачі ракет Tomahawk з дальністю ураження 1500 кілометрів, зауважив Снєгирьов.

Нині ж українські БПЛА можуть уражати цілі на відстані приблизно до 2 тисяч кілометрів, проте бойова частина безпілотника у порівнянні з бойовою частиною крилатої ракети досить слабка.

Обстріл України: чи реально зменшити обʼєми російських атак

За словами Мусієнка, можливо зменшити наслідки атак, тоді як обʼєми залежать від наявностей у РФ літаків та ракет. Для того, аби зменшити наявність літаків, потрібно по них бити та знищувати. Ворог не виробляє стратегічну авіацію, тому кожен втрачений борт — це втрата, яку неможливо компенсувати. Він наголосив, що також важливі санкції, аби обмежити доступ РФ до ринку технології компонентів ракет, та посилення української ППО.

Снєгирьов переконаний, що обʼєми ворожих атак можна буде зменшити за допомогою Tomahawk, адже тоді буде можливо тримати під вогневим контролем фактично всі аеродроми базування стратегічної авіації.

"Борти, які виходять в точку удару, знаходяться поза зоною ураження української системи ППО. Хоча й тут були позитивні моменти, коли нам вдавалося влаштовувати засідки з використанням Patriot. Але знову ж таки у Patriot дальність ураження — 120 кілометрів. Це певні обмеження, і росіяни зробили висновки й наразі не входять у зону ураження української ППО, а завдають ударів з безпечної для себе відстані", — пояснив експерт.

Дмитро Снєгирьов повідомив, що вчора виповнилося 25 років, як Україна передала РФ свої 11 стратегічних бомбардувальників. Йдеться про Ту-160 і Ту-95МС. Згідно з договором за 1999 рік, Київ передав Москві близько 600 ракет Х-55 та стратегічні бомбардувальники, що значно знизило можливості України адекватно відповідати на подібні ракетні удари.

"Причому ми ними розрахувалися за споживаний газ на суму 275 мільйонів, хоча реальна вартість і літаків, і засобів ураження в десять разів більша. Це основна причина, чому ми не можемо адекватно відповідати. Якби була так кількість ракет, стратегічних бомбардувальників, ми б накривали значні території Російської Федерації, в першу чергу, аеродроми базування їхніх стратегічних бомбардувальників", — підсумував військовий експерт.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що ціллю ударів РФ 28 листопада була українська енергетична інфраструктура. Він зауважив, що противник застосував ракети з касетною бойовою частиною, що свідчить про подальшу ескалацію війни.

Вночі під час атаки росіяни завдали удару по низці українських областей. Йдеться про Рівненську, Волинську, Вінницьку, Сумську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Хмельницьку, Харків та Київ.

Теги за темою
Росія Обстріл ракета
Джерело матеріала
loader
loader