Алмази можуть зберігати рекордні 1,85 ТБ даних протягом мільйонів років

Дослідники з Китайського університету науки і технологій встановили новий рекорд щільності зберігання алмазної інформації, досягнувши 1,85 терабайта на кубічний сантиметр. Про це пише Interesting Engineering.

Команда вважає, що алмазна система може зберігати дорогоцінні дані мільйони років. Вони розробили метод кодування інформації в атомній структурі алмазу.

Алмазний оптичний диск може зберігати дані зі щільністю у 2000 разів більшою, ніж у стандартного диска Blu-ray.

Однак метод виглядає трохи складним. Для створення свого нового пристрою зберігання даних дослідники використовували крихітні алмазні осколки. Вони опромінювали алмази надшвидкими лазерними імпульсами, витісняючи частину атомів вуглецю і створюючи крихітні вакансії в кристалічній решітці алмазу. Ці "порожні простори" слугують будівельними блоками для зберігання інформації. Щільність їх у конкретній області визначає її яскравість, яка представляє різні значення даних. Ретельно контролюючи структуру цих вакансій, дослідники змогли закодувати дані всередині алмазу.

Щоб продемонструвати можливості своєї системи зберігання алмазів, дослідники закодували відому послідовність фотографій Едварда Мейбриджа. Потім команда зберегла зображення, зіставивши яскравість кожного пікселя з рівнями яскравості певних ділянок всередині алмазу. Цікаво, що система досягла чудового рівня точності та повноти, успішно зберігаючи та витягуючи зображення на 99%.

Технологія зберігання на основі алмазів наразі не є комерційно життєздатною через високу вартість необхідного обладнання. Сюди входять лазери, високошвидкісні флуоресцентні камери та інші спеціалізовані пристрої. Однак дослідники з оптимізмом дивляться на те, що майбутні досягнення можуть призвести до мініатюризації технології, зробивши її більш доступною і недорогою. Автори підкреслюють, що технологія зберігання на основі алмазів особливо приваблива для організацій, які віддають пріоритет довгостроковому збереженню даних.

Першими користувачами цієї технології могли б стати державні установи, науково-дослідні інститути та бібліотеки, які часто мають справу з цінними історичними та науковими даними.

Раніше Фокус писав про те, що перший у світі рубін виростили з "насіння" прямо в платиновому кільці.