Ексгумація жертв Волинської трагедії: Туск заявив про "ключ до примирення"

Польський прем’єр сказав, що міністри обох держав "починають працювати над конкретикою".

Прем’єр-міністр ПольщіДональд Туск заявив, що спільна декларація його держави та України про відсутність жодних перешкод для проведення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії є ключем до повного примирення обох народів.

Про це Туск написав у соцмережі Х.

Очільники МЗС Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга 26 листопада ухвалили спільну заяву, в якій повідомили, що найближчим часом обидві держави розпочнуть роботу спільної Робочої групи під егідою Мінкультів обох країн з метою проведення предметної роботи та досягнення згоди між сторонами.

"Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними структурами у співпраці з відповідними українськими установами пошуково-ексгумаційних робіт на території України відповідно до законодавства України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки у цих справах", – йдеться у спільній заяві міністрів.

Туск прокоментував цю декларацію у Мережі:

"Україна не блокуватиме ексгумацію жертв Волинської різанини. Наші міністри починають працювати над конкретикою. Сподіваюся, що цього разу перешкод більше не буде. Це ключ до повного примирення наших народів, який є таким необхідним у цей драматичний момент нашої спільної історії".

За інформацією PAP, на спільному брифінгу міністрів Сікорський повідомив, що польська сторона мобілізує власні інституції, такі як Інститут національної пам’яті, щоб "бути чутливими до українських вимог".

Як пізніше пояснив у розмові з журналістами речник МЗС Польщі Павел Вронський, це новаторське рішення про скасування мораторію на пошуки та ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії, який діяв від 2017 року. Він додав, що ексгумації можуть початися навесні 2025 року.

• Голова МЗС провів переговори з Польщею щодо передавання Україні винищувачів МіГ-29
• Президентські вибори в Польщі: одним з кандидатів став історик, який назвав Галичину "Малопольщею"
• "Щоб кожного дня знати, що зараз потрібно Україні": у Міноборони Польщі зробили заяву про підтримку