Міжнародна фінансова допомога Україні в умовах геополітичних змін

У світлі результатів президентських виборів у США критичним стає питання збереження військової допомоги Україні від нашого основного союзника. Важливими є також питання обсягів і стабільності надходження фінансової допомоги від Штатів. Адекватна оцінка геополітичних процесів і проактивна позиція влади мають забезпечувати продовження міжнародної підтримки України в справі відбиття зовнішньої агресії Росії та утримання стійкості національної економіки.

На сьогодні укладені державою угоди з міжнародними партнерами дають підстави для оптимістичних очікувань щодо покриття дефіциту зовнішнього фінансування 2025 року (див. табл. 1).

У 2025 році уряд і МВФ очікують надходження 13,7 млрд дол. від ЄС (із Ukraine Facility), 19,1 млрд дол. за планом ERA від G7 та ЄС (під потік доходів від заморожених російських активів), 3,1 млрд дол. від МБРР, 2,7 млрд дол. від МВФ, 1 млрд дол. від Великої Британії та інших. Разом внески зовнішніх донорів мають забезпечити поповнення бюджету України на 41 млрд дол. США.

Ситуація із зовнішнім фінансуванням стане менш сприятливою 2026 року. Адже зобов'язання міжнародних донорів на цей рік ледь дотягують до 21 млрд дол. із найбільшими очікуваними надходженнями з Ukraine Facility та ERA (Extraordinary Revenue Acceleration).

План ERA стане найвагомішим каналом підтримки України упродовж 2025-го — першого кварталу 2027 року. Передбачається, що кожен його учасник (Канада, Японія, ЄС, Велика Британія, США) матиме власний механізм фінансування України. Максимальна сума кредиту ERA від ЄС — 35 млрд євро — затверджена Європейським парламентом у жовтні. Міністри фінансів України та США нещодавно підписали спільну заяву, якою підтвердили наміри мобілізувати для України 20 млрд дол. внеску США.

Паралельно з цим заснований інститутами ЄС Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM) надаватиме Україні безповоротну фінансову допомогу на погашення позик ERA. ULCM періодично поповнюватиметься за рахунок доходів, отриманих депозитаріями країн ЄС від знерухомлених російських активів.

Передбачається, що до бюджету України надійде 33,1 млрд дол. із загальної суми позики ERA в 50 млрд дол. (17 млрд дол. буде спрямовано на військові закупівлі). З високою ймовірністю нова адміністрація США виконуватиме свої зобов'язання за планом ERA і надасть Україні 20 млрд дол. позики під доходи від заморожених російських активів.

Однак починаючи з другого кварталу 2027 року, за відсутності нових фінансових гарантій від партнерів, Україна зіткнеться з проблемою колосального дефіциту зовнішнього фінансування. Це створюватиме суттєві загрози для підтримки дієздатності нашої економіки та обороноспроможності країни.

За каденції нового президента США цілком можливим із 2027 року є суттєве зменшення або зведення до мінімуму фінансової підтримки України від США. Варто нагадати, що саме за наполяганням керівництва Республіканської партії фінансову допомогу Україні нинішнього року було переведено з грантової форми в кредитну.

У квітні 2024 року Конгрес США прийняв рішення, що 7,85 млрд дол. бюджетної підтримки Україні виділятиметься у формі позики згідно з Ukraine Security Supplemental Appropriations Act (USSAA). При цьому USSAA надає президенту США повноваження списати відповідний борг — одну другу у будь-який час після 15 листопада 2024 року й решту після 15 січня 2026-го. Нинішні політичні розклади в США дають мало підстав очікувати повного списання понад 7 млрд дол. американської позики Україні.

У площині нових геополітичних реалій, вочевидь, ЄС мав би відігравати більш активну роль як донор фінансової та військової допомоги Україні для недопущення колапсу нашої економіки та програшу України у війні з Росією.

Слід зазначити, що ЄС і його держави-члени від початку війни до 1 вересня 2024 року вже надали Україні 48 млрд євро фінансової допомоги та 43,6 млрд євро військової допомоги (див. табл. 2). Загалом обсяг виділеної допомоги від офіційних двосторонніх донорів сягнув 218 млрд євро, в складі якої військовий компонент займає 52%.

На жаль, на сьогодні наявні міжнародні зобов'язання є недостатніми для потужного супротиву агресору, здобуття нашої перемоги у війні та відновлення економіки України. Хоча ми, безумовно, маємо висловити щиру вдячність за порятунок від російської окупації як ЗСУ, так і нашим ключовим партнерам: США (100,2 млрд євро затвердженої допомоги), Німеччині (23,1 млрд), Великій Британії (20,9 млрд), Японії (12,4 млрд), Нідерландам (10,9 млрд), Швеції (10,1 млрд), Данії (9,4 млрд), Канаді (8,4 млрд євро).

На мою думку, у 2026–2027 роках адекватна підтримка України з боку ЄС мала б спиратися на розширення фінансового потенціалу Ukraine Facility та збільшення його грантової частини.

Однак надалі проблематика фінансової допомоги Україні лише загострюватиметься, оскільки з 2028 року закінчиться термін дії Ukraine Facility та запрацює новий середньостроковий бюджет ЄС. З огляду на це колективний бюджет ЄС на 2028–2034 роки мав би передбачати створення нових фондів для фінансування відбудови України, а також включення України до політики солідарності ЄС.

Певний простір для маневру у частині збільшення підтримки України Євросоюз отримає з 2026 року у зв'язку з припиненням функціонування антиковідного фонду RRF при наявних можливостях Єврокомісії запозичувати кошти на ринку капіталів. Однак навіть такий підхід не забезпечить вирішення проблем України, оскільки наша країна потребуватиме суттєвої зовнішньої підтримки в грантовій, а не кредитній формі.

Тим більше в умовах, коли обсяг державного боргу України вже наближається до 100% ВВП, а потреби у фінансуванні відновлення та реконструкції національної економіки зараз становлять близько 600 млрд дол.

Для визначення бажаних параметрів зовнішнього офіційного фінансування України та доцільності проведення чергової реструктуризації державного боргу у 2026 році (можливість якої передбачено програмою МВФ) нами було здійснено комплексний аналіз боргової стійкості України (debt sustainability analysis, DSA). Розроблена автором імітаційно-балансова модель за методологією DSA генерує майбутні значення показників державного боргу та потреб у позичковому фінансуванні, виходячи з допущень середньострокової динаміки макроекономічних і фінансових показників України.

Модельно-прогнозні розрахунки показали, що ризики боргової кризи в Україні актуалізуються за трьома основними сценаріями: базовим, негативним і позитивним макросценарієм. Показово, що зазначені сценарії генерують прогнозні показники державного боргу із суттєвим перевищенням встановлених граничних рівнів.

Навіть у рамках базового сценарію пікове значення державного боргу — 103,9% ВВП суттєво відхиляється від економічно безпечного рівня. У рамках же негативного сценарію прогнозується перманентне зростання розміру державного боргу із досягненням максимальної величини — 130% ВВП у 2028 році.

В цілому комплексний аналіз DSA говорить про те, що утримання стійкості державних фінансів України в середньостроковому періоді потребуватиме залучення адекватних обсягів зовнішнього фінансування, доведення частки грантів у його структурі щонайменше до 45% і проведення повторної реструктуризації зовнішнього боргу 2026 року.

Оптимістично-коригуючий сценарій DSA дає такі прогнозні показники державного боргу: 102,7% ВВП у 2025 році, 90,1% у 2026-му, 85,5% у 2027-му і 82% ВВП у 2026 році. Їхнє досягнення, серед іншого, спиратиметься на застосування 53-відсоткової знижки до номіналу (haircut) реструктурованих єврооблігацій і двосторонніх офіційних кредитів у 2026 році.

Таким чином, результати проведеного дослідження засвідчують: лише впровадження дієвих коригуючих заходів дасть можливість повернутися до спадної динаміки державного боргу України та наблизитися до проміжних граничних показників боргу і потреб у позичковому фінансуванні.

Для реалізації цього сценарію колективні інститути ЄС і його держави-члени мають відігравати провідну роль у справі мобілізації достатнього пільгового фінансування для України в рамках бюджетних механізмів ЄС. Крім того, успішна реалізація програми відбудови України повинна спиратися на покладення відповідальності за понесені втрати і завдані збитки на агресора. Для цього держави ядра ЄС мають прийняти відповідне законодавство, що гарантує відновлення базових прав жертв військової агресії, в тому числі й права на фінансове відшкодування через конфіскацію активів держави-агресорки.

Цю публікацію підготовано за підтримки Європейського Союзу в рамках Horizon 2020 Research and Innovation Programme (проєкт EURIZON, грантова угода №871072).