Удар «Орєшніка» та черговий розстріл полонених: рашизм знову залякує. Зведення інформаційної війни 16–22 листопада
Удар «Орєшніка» та черговий розстріл полонених: рашизм знову залякує. Зведення інформаційної війни 16–22 листопада

Удар «Орєшніка» та черговий розстріл полонених: рашизм знову залякує. Зведення інформаційної війни 16–22 листопада

Українці минулого тижня активно стежили за обстрілами. Кульмінацією тижня стало застосування умовно нової ракети. Водночас відзначали пам’ятні дати – 1000 днів повномасштабного вторгнення, початок двох Майданів.

Хороші новини тижня щодо війни — дозвіл на удари вглиб РФ, передача F-16 Данією, нові санкції й пакети допомоги, удари по Брянщині та Курщині (ймовірно, вже далекобійними ракетами), численні дронові атаки по тилу ворога.

Погані — масована атака 17 листопада, пошкодження енергооб’єктів, обстріли Одеси, Сум, Глухова та інших міст разом із цивільними втратами, удар по Дніпру балістичною ракетою, ворожий наступ.

Неоднозначні — План стійкості, бюджет-2025, робота ППО, затримання зрадників.

Індекс настроїв соцмереж щодо війни тримався на рекордно низькому показнику в мінус 26 пунктів.

Удари по Сумах і Одесі занурюють соцмережі в сум. Якщо самі удари й повідомлення про них викликали гнів соцмереж, то коли починають говорити про наслідки і про загиблих людей в Одесі і в Сумах — соцмережі занурюються в глибокий сум, чому сприяє багато фото і відео з місць влучань. Поширюється теза Зеленського про удари по цивільних як відповідь Путіна на «телефонну дипломатію».

Перше збиття крилатої ракети військовослужбовицею: сплеск гордості на тлі атаки росіян. Хоча критики знайшли й тут, що додати, мовляв, раніше лояльні до ОП ресурси ігнорували Чорновол та її успішну роботу з ПТРК.

Неофіційний дозвіл США на удари вглиб РФ викликав хвилю радості. Подальші удари по тилах ворога гасять страхи щодо оновленої ядерної доктрини РФ. Українська влада уникає коментування заяв про можливе застосування ATACMS під час атаки по арсеналу на Брянщині.  Загалом, удар по Брянській області відзначився двома позитивами: нейтралізував можливі побоювання українців щодо ядерної війни (перевів їх навіть у площину страху самого В. Путіна перед таким кроком) та відволік проросійську частину соцмереж від теми «переможного» наступу на Донбасі, де РФ, на відміну від теми Брянщини, стабільно володіє порядком денним. Далі — звістки про удари по Білгородщині (компункт угруповання «Північ», завод з виготовлення дронів), також дрони атакували 13-й арсенал ГРАУ у Новгородській обл. (з «Іскандерами» та KN23 — ЦПД), лунали й вибухи у Підмосков’ї. Друга хвиля радості була, коли з посиланням на Bloomberg повідомили про удар Storm Shadow по об’єкту в Курській області: лунали версії, що це був бункер, де зібралося російське і північнокорейське військове керівництво. Згодом — детальна статистика втрат серед офіцерів РФ і КНДР.

Удар МБР по Дніпру: витіснення на другий план інших обстрілів з їх наслідками, страхи щодо «ядерки», загальне володіння РФ порядком денним. Фіксувалося 2 піки негативних настроїв у соцмережах (17 листопада — 60%, 21 листопада — 55%). Новинні пабліки активно поширювали чутки про застосування МБР, а також кадри удару. Влада Дніпра привертає увагу коментарями про пошкодження інфраструктури. Експерти поширюють характеристики наявних ракет в арсеналі РФ, згадують про попередження західних партнерів (аж до закриття посольств) та неофіційні меседжі щодо «Рубежа», які добою раніше передували самій атаці, що поширювали медіа з загрозливими заголовками й панічно-маніпулятивною подачею. Влада (Зеленський, Тихий, СтратКом ЗСУ) офіційно констатує, що атака МБР мала місце. Увечері ж 21.11 В. Путін шокував заявою про застосування нібито нової ракети «Орєшнік», яка не має аналогів і не вразлива до ППО.

Збіг двох днів — Гідності та свободи й ДШВ — вже не стає приводом для панування позитиву, як торік, але таки рятує від тотального песимізму. Нерідко в привітаннях поєднаний фокус уваги на обох датах (зокрема, в дописі А. Парубія). Загалом, до привітань на адресу військових більше тяжіють спікери військової влади, акаунти громад. Сторінкам навчальних закладів більш притаманно поширювати нагадування про річниці Майданів, які в такий спосіб вкладаються в учнівські програми з історії. Ключова емоція в них — гордість і вдячність. Водночас на «дорослих» офіційних і партійних акаунтах – більше інформації про пам’ятні заходи. На відміну від минулого року, не зафіксовано панування позитивних настроїв дотично до свят, зокрема через увагу до актуальної теми застосування МБР, на додачу до вже звичних обстрілів та тривог. Але все ж святкові теми значною мірою відволікають від основної адженди, яка у привітаннях практично не фігурує.

1000 днів війни: гордість за військо, сум за загиблими, гнів на агресора. Настрої щодо цієї «круглої» дати збалансовані: з одного боку — гордість за військових, волонтерів, шана героям і вдячність за збереження України; з іншого — сум за численними втратами. До поширення спогадів щодо 1000 днів підключилися сторінки громад, регіональні новинні пабліки, освітянські та військові акаунти, національні медіа й пересічні користувачі (в основному жінки). При цьому є і певний момент гніву на владу: мовляв, та «нав’язала» відлік часу з 24 лютого 2022 року, а не з 2014-го, коли люди пішли на війну.

Триває обговорення Трампа та загалом теми підтримки від США — як тривожне, так і з надією.  Зокрема, фіксуються негативні згадки членів майбутньої команди (як-от заклик Габбард до «духу Алохи» на початку війни). Зеленський заявляє, що США не дали і половини обіцяної зброї.

Джонсон критикує дзвінок Шольца Путіну, його заяви підхоплюють люди і спільноти. При тому в соцмережах все-ж переважає надія на те, що Трамп не зупинить підтримку Україні, бо не може дозволити собі «власного Афганістану» (Кулеба в колонці The Economist), поширюють і думку Шольца після розмови з очільником Кремля: мовляв, Трамп не піде на невигідний мир проти волі українців. 

В «Однокласниках» фіксувалося поширення ботами закликів мітингувати на Грушевського у День свободи та гідності. Бот-акаунти в «ОК» з однотипними іменами (як-от «Олэнка Дарий» чи «Анджолина Ярмоленко») закликали українців вийти на мітинг «STOP WAR» о 9:00 на вул Грушевського, 10, який був призначений на 21 листопада. Всі тексти російською мовою, але фреймінг закликів різниться: або за встановлення термінів служби, або за припинення війни загалом, або ж проти влади, що на війні наживається. Деякі дописи прямо закликають прийти на захід, деякі ж висловлюють підтримку та сподівання на те, що людей буде багато.

Інформація про страту українських полонених знов викликає гнів, біль і тривогу, проте влада контролює порядок денний.

Емоції українців

Тривога присутня в 32% постів щодо війни. Її викликає ворожий наступ на Донбасі та Харківщині, на Курщині. А після масованого обстрілу 17.11 та отримання дозволів бити по РФ фокус тривоги зміщується на очікування нової атаки. Кажуть про МБР «Рубіж», зачинення посольств, після удару «Орєшніком» — тривога щодо наступного удару МБР по Києву. Також тривожать дані щодо запасів у РФ ракет, можлива недостатня підтримка Трампа, загроза блекаутів, північнокорейські війська.

Гнів — 26% на росіян за 1000 днів війни, обстріли (зокрема, Одеси) та руйнування, удар по Дніпру МБР, знеструмлення, ядерні погрози (зміна доктрини). Страти полонених на Покровському напрямку та на Курщині, утиски на ТОТ. Також недостатня світова підтримка: мемуари Меркель, дзвінок Шольца Путіну, Салліван закликає до мобілізації замість давати зброю тощо. На зрадників (затримує СБУ); у критиці влади (бюджет, корупція, ситуація на фронтах).

Удар «Орєшніка» та черговий розстріл полонених: рашизм знову залякує. Зведення інформаційної війни 16–22 листопада - Фото 1

Радість — 16% — щоденно викликають удари по ворожих тилах, звістки про знищення росіян/техніки, зведення ворожих втрат, звіти волонтерів; також дозвіл від США бити по РФ, поставки зброї (F-16 від Данії, протипіхотні міни від США, дрони від Німеччини та ін.), санкції («Газпромбанк»), життя триває попри війну.

Сум — 10% — за загиблими цивільними (Сумщина, Одеса тощо), меншою мірою у некрологах; також помітна хвиля у дописах про 1000 днів війни, про героїв Небесної Сотні.

Гордість — 8% — у вітаннях зі святами (передусім, із Днем Гідності); у згадках 1000 днів від початку великої війни (Україна вистояла); у звістках про нагородження, у частині некрологів; військова збила крилату ракету (потім дописи про її нагородження).

Надія — 3% — на перемогу у війні (вже вистояли 1000 днів); на більшу підтримку світу після застосування МБР, зокрема на передачу Taurus.

Вдячність — 2%.

Сміх — 2%.

Втома — 1%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA, щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом двох з половиною років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото: фрагменти ракети, якою росіяни атакували Дніпро 21 листопада 2024 року (Getty Images)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
Соцмережі
Джерело матеріала
loader
loader