Названо головні ринки ЄС, на агроекспорті до яких має зосередитись Україна

Головні ринки Євросоюзу, на розвитку та збереженні торгівлі з якими має зосередитись Україна, — Іспанія, Нідерланди й Італія.

Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль у коментарі Delo.ua.

Він зазначив, що за час повномасштабної війни Іспанія стала найбільшим споживачем українського зерна. 

«Головна торговельна стратегія щодо Іспанії — не перегріти цей ринок надмірним експортом з України, підкреслює він. У вересні 2024 року іспанські фермери вже протестували проти українського зерна, тому важливо не допустити торговельного протистояння, як це сталося з низкою східноєвропейських країн за минулі два роки», — зазначив Павло Коваль. 

Інший традиційний імпортер кукурудзи з України — Нідерланди, додав він. До великої війни країна купувала її навіть більше, ніж Іспанія — на рівні 2 млн т на рік. У 2022 році імпорт кукурудзи просів до 1,41 млн т з 2,266 млн т у 2021 році, але за дев'ять місяців 2024 року вже перевищив 2,08 млн т.  

«Третім найбільшим покупцем українських зернових у ЄС є Італія, — додає експерт. — Ця країна традиційно посідає місце в топ-10 світових покупців української кукурудзи, зазвичай імпортуючи 0,5-1,5 млн т. За час повномасштабного вторгнення щорічний імпорт кукурудзи з Італії зріс у 2-3 рази. Аналогічно за цей час у кілька разів виросли і постачання української пшениці, що наблизило Італію до десятки найбільших імпортерів цієї культури».

Гендиректор УАК також наголошує на важливості розширення торгових відносин із транзитними країнами ЄС — Румунією та Польщею, які фактично роблять можливим експорт зерна до ЄС та третіх країн. Крім того, Україна має в ЄС і локальні інтереси. Наприклад, Польща купує український соєвий шрот для тваринницького сектору, Німеччина — ріпак для своїх переробних заводів, Болгарія — насіння соняшнику. 

«Всі ці європейські ринки потрібно контролювати, навіть якщо зараз проти рф введені мита. На жаль, на окремих ринках ЄС нам все одно доводиться конкурувати з країною-агресором. Тому для нас важливі і споживачі, і транзитери, і країни з потенціалом росту експорту», — підкреслив Павло Коваль.