Західні країни уникають реагування на диверсійно-терористичні акти Росії — Politico

Кремль вже давно веде так звану гібридну війну проти європейських країн, включаючи дезінформаційні кампанії, хакерські атаки, кібератаки й втручання у вибори, щоб дестабілізувати європейські суспільства і, в останні кілька років, підштовхнути їх до зменшення військової підтримки України. Минулого тижня Німеччина заявила, що два підводних телекомунікаційних кабелі були обірвані в Балтійському морі в результаті диверсії.

"Ми спостерігаємо агресивні дії російських спецслужб вже протягом певного часу. Росія використовує весь інструментарій — від впливу на політичні дискусії до кібератак на об'єкти критичної інфраструктури та саботажу у значних масштабах", — сказав Томас Хальденванг, який нещодавно пішов у відставку з посади президента Федеральної служби внутрішньої розвідки Німеччини.

Дії Росії також переросли у відверте насильство. Російські танки, можливо, не в'їжджають до Польщі чи Естонії, але агресію Москви стає все важче ігнорувати, повідомляють кореспонденти Politico.

Західні чиновники підозрюють, що Москва стоїть за підпалами в Польщі, Великій Британії, Чехії, Німеччині, Литві та Латвії. А німецькі та американські офіційні особи заявляють, що зірвали російську змову з метою вбивства Арміна Паппергера, виконавчого директора Rheinmetall, німецького виробника зброї та основного постачальника артилерійських снарядів для української армії.

Хоча деякі уряди — особливо в країнах Північної Європи й Балтії — намагалися бити на сполох, колективна реакція з боку ЄС і НАТО на диверсії Росії поки що була помітно стриманою.

"Ми просто занадто ввічливі", — сказала прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен в кулуарах саміту НАТО в липні. 

Частково причиною пасивності Європи можна пояснити побоюваннями західних столиць бути втягнутими в конфлікт, до якого вони не готові, вважає Деніель Байман, експерт з питань тероризму і нетрадиційної війни в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень, вашингтонському аналітичному центрі.

Навіть слова, які використовуються для обговорення диверсій з боку Росії, відображають боязкість Європи, сказав Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви, який йде у відставку.

Кореспонденти зазначають, що у Литві Москва використовує дезінформацію, щоб підірвати заплановане розгортання бригади німецьких збройних сил, що є частиною зусиль НАТО зі зміцнення свого східного флангу.

"Однак навіть у найнебезпечніші моменти російська кампанія з дестабілізації, схоже, ретельно продумана, щоб не викликати колективної відповіді з боку НАТО відповідно до положення про взаємну оборону західного військового Альянсу, відомого під назвою "Стаття 5"", — пишуть кореспонденти.

"Великою проблемою" із застосуванням Статті 5 в нинішній ситуації є те, що "серед членів Альянсу немає чіткого визначення того, що таке гібридна війна", вважає Марек Кохв, колишній чиновник з питань оборони й розвідки. Ще однією перешкодою є членство в НАТО таких країн, як Угорщина і Туреччина, "які виявляють симпатію до Росії", каже Даніель Байман із Центру стратегічних і міжнародних досліджень. 

Нагадаємо, що Єврокомісія щодо посилення цивільного і військового забезпечення опублікувала доповідь, в якій містяться поради для населення. Усі жителі ЄС мають забезпечити себе запасами найнеобхіднішого на 72 години на випадок кризових ситуацій, як-от кібератаки та диверсії, а також на випадок хімічних, біологічних або ядерних інцидентів.