Льодовики Південної Патагонії захищені снігопадами, але швидке потепління може призвести до їхнього танення. Обмеження потепління до 1,5°C має вирішальне значення, підкреслюючи необхідність глобального скорочення викидів і подальших досліджень морських льодовиків.
У часи швидкого зменшення льодовиків Південна Патагонія на диво зберегла значну частину свого льоду. Однак нещодавнє дослідження, опубліковане в Scientific Reports докторантом INSTAAR Матіасом Трохом, вказує на те, що ця стійкість може незабаром досягти своєї межі.
Перш ніж робити прогнози, Трох та його колеги зазирнули в минуле. Вони використали рівняння, яке, будучи підключеним до моделі системи льодовикового покриву і рівня моря НАСА, змоделювало динаміку льодовиків за останні шість тисячоліть. Результати показали, що опади, а не температура, були головним винуватцем коливань льодовиків протягом приблизно 4 500 з останніх 6 000 років, або 76 відсотків часу. В останні роки збільшення кількості снігопадів захистило льодовики від підвищення глобальної температури.
Гіперфокусовані моделювання та ключові докази
Ці симуляції були гіперфокусовані. Дослідники виділили три з’єднані льодовики на більш вологій, зверненій до океану стороні хребта Патагонія в Південному Чилі. Цей регіон мав явну наукову перевагу. У 2005 році команда на борту американського дослідницького судна «Натаніель Б. Палмер» зібрала керн осадових порід з сусіднього фіорду. Трох і його колеги отримали керн осадових порід і використали його для перевірки та уточнення своєї моделі. По суті, вони отримали фізичний доказ того, що перебувають на правильному шляху.
Після того, як вони узгодили числову модель з осадовим керном, дослідники почали задаватися питаннями про майбутнє. Зокрема, їх цікавило, що станеться з льодовиками за різних сценаріїв викидів. Якби людство припинило спалювати викопне паливо сьогодні, чи залишилися б льодовики захищеними? Що, якби ми продовжували збільшувати викиди парникових газів?
Майбутнє льодовиків Патагонії: надія чи небезпека?
Трох і його колеги виявили, що збільшення кількості снігопадів продовжить захищати льодовики від танення, якщо регіональне потепління буде стримано на 1,5 градуса Цельсія вище рівня початку століття. Цей орієнтир є досяжним. Проте, щоб обмежити потепління до цього рівня, людству потрібно буде швидко декарбонізуватись — температура в Патагонії може піднятися до 2,8 градусів за Цельсієм до кінця століття, якщо поточні викиди збережуться.
«Дослідження підкреслює необхідність глибокого скорочення викидів для захисту льодовиків, що є життєво важливим для обмеження глобального підвищення рівня моря», — сказав Троч.
Дослідники також змоделювали, що станеться, якщо ми не скоротимо викиди, і перспективи виявилися не такими райдужними. Більш теплий і вологий клімат може призвести до швидкого танення.
«Це може підштовхнути льодовики до нового режиму, в якому домінуватимуть дощі, а не снігопади», — пояснив Трох.
Трох сподівається, що дослідження, подібні до його, посилять глобальний заклик до дій щодо «зеленої» політики та практик. Хоча новини про клімат часто похмурі, все ще існує багато шкоди, якій можна запобігти, якщо людство прагне до сталого розвитку.
«Якщо ми зможемо обмежити викиди, з’явиться надія на захист морських льодовиків», — сказав Трох.
Трох також сподівається, що це дослідження стане каталізатором подальших досліджень морських льодовиків по всьому світу. Висновки, зроблені в Південній Патагонії, можуть бути відтворені в Норвегії, Алясці, Ісландії чи Новій Зеландії. Єдиний спосіб з’ясувати це — подальші дослідження.