В Україні зараз масштабний кадровий голод і найбільша управлінська криза за весь час.
Про це написала у себе в телегам-каналі ветеранка російсько-української війни, очільниця волонтерського проєкту Victory drones Марія Берлінська.
“Війна це завжди час переоцінки цінностей і активів. З точки зору державного управління - час найбільш показового тесту системи, позапланового аудиту реальної спроможності.
Війна виявила те, на що ще десятиліттями би не звертали увагу. Порожні посади, порожні проекти, запаковані під яскраві презентації і подані як проривні "Стратегії".
Стратегія і візія - Україна 2050. Слайди, конференції, виступи, аплодисменти”, - написала Берлінська.
За її словами, війна показала, велику кількість проблем у військовому менеджменті.
“Цілі полковники, керівники служб і відомств, департаментів, управлінь, депутати чи генерали, etc. Велика частина з них не вміє в елементарний менеджмент - виявити проблему, проаналізувати, розбити на задачі, доручити відповідним виконавцям, обговорити з ними ключові моменти, необхідний ресурс, визначити дедлайни, зафіксувати письмово, проконтролювати результат, відзвітуватись.
В нас масштабний кадровий голод і найбільша управлінська криза за весь час. Тому що велику частину розумних, дієвих людей ми вже втратили - загиблі, полонені, зниклі безвісти, поранені. Вони мали еталонну совість, першими рвались захистити нас всіх. Першими і пішли.
Частина виїхала, зокрема знаю ряд толкових жінок, які виїхали через страх за малих дітей. І от зараз ми бачимо хто чого вартий. В момент, коли в суспільстві по днях зростає інфляція довіри. Коли все управління в ручному режимі.
Бо всі системні зміни в державі вдається зробити тільки коли ти приходиш, пропонуєш зміни, і потім фактично щодня контролюєш щоб це відбулось...Простими словами це управлінська катастрофа”, - написала Берлінська.
Вона запропонувала стратегію змін. А саме:
1. Втягувати побільше розумних, порядних людей в оборонку. Це найважливіше, з будь яких сфер менеджменту. Бо толковий менеджер зі всім поступово розбереться, закони управління всюди однакові. Не має нічого важливіше ніж оборонка. Не встоїмо - не буде нічого.
А ми вже на межі, згадайте цей текст навесні 2025.
2. Тим хто вже в оборонці - максимально сприяти неофітам, швидко онбордити, знайомити з ключовими стейкхолдерами, допомогати ввійти в курс справ.
Виробництво, підготовка військових, міжнародні партнерства, дерегуляція законодавства в сторону розумного прийняття рішень на основі аналізу великих данних.
Нам треба оцифрувати весь наявний ресурс. Тільки тоді ми маючи його в рази (іноді на порядки) менше ніж ворог зможемо прорахувати максимально ефективне використання.
3. Запам'ятати цей урок, випиляти неефективних довбойобів з сектору безпеки і оборони.
Бо податками ми оплачували їм свою безпеку. На рентгені війни вони виявились професійними імпотентами.
І ціна їхньої неспроможності - життя наших близьких і нас самих.