Учені показали перше фото зорі за межами нашої галактики, зроблене "крупним планом"

Епічне фото

Саме цей колосальний розмір зробив зорю WOH G64 ідеальною мішенню для портрета за допомогою великого телескопа-інтерферометра в Європейській південній обсерваторії. Об'єкт достатньо великий, щоб ми могли збільшити його й побачити деталі, яких ніколи раніше не бачили, повідомляє 24 Канал з посиланням на статтю в Astronomy & Astrophysics.

Ми виявили яйцеподібний кокон, що тісно оточує зірку. Ми схвильовані, тому що це може бути пов'язано з різким викидом матеріалу з умираючої зорі перед вибухом наднової,
– каже астрофізик Кейічі Онака з Національного університету Андреса Белло в Чилі.

Зобразити зорі прямо тут, у Чумацькому Шляху, досить складно. Червона гігантська зоря Бетельгейзе є чудовим прикладом: попри те, що вона в 764 рази більша за Сонце і знаходиться на відстані менше 650 світлових років від нас, наші зображення об'єкта настільки нечіткі, що астрономи все ще намагаються з'ясувати, чому її світло так різко коливається.

Бегемот приблизно втричі більша за Бетельгейзе, але віддалена від неї у 250 разів. Тому вона здається нам набагато меншою і тьмянішою, ніж Бетельгейзе, яка є однією з найяскравіших на земному небі. Онака та його колеги вивчали WOH G64 роками, але мусили чекати, поки з'явиться достатньо потужна технологія, щоб мати змогу зробити детальний портрет.

WOH G64 – перша зоря, сфотографована за межами галактики у настільки крупному плані / Фото ESO/Кейічі Онака

Ця технологія працює завдяки інструменту GRAVITY, призначеному для спостереження за дуже маленькими, дуже слабкими об'єктами. З огляду на те, як далеко знаходиться WOH G64, вона, безумовно, підходить під визначення маленької і слабкої. Дослідники проводили свої спостереження в грудні 2020 року, а потім їм довелося виконати кропітку роботу з очищення, обробки та реконструкції даних, щоб досягти своєї мети.

Спостереження, проведені у 2005 та 2007 роках, показали, що WOH G64 оточена пиловим матеріалом. Оскільки вона перебуває у фазі червоного надгіганта, це дуже хвилююче. Це кінець життя масивних зірок, які починали з маси, що в 8-35 разів перевищувала масу Сонця. Коли в ядрі зорі закінчується ядерне паливо, вона стає нестабільною, дуже сильно розжарюється і роздувається до величезних розмірів. Це чекає і на нас, тож фактично ми зараз дивимось на власне майбутнє, коли Сонце розшириться й поглине Меркурій, Венеру та саму Землю.

Це художнє відтворення того, якою може бути зоря WOH G64 зблизька й у фокусі / Фото ESO/Л. Кальсада

Пиловий матеріал показав, що WOH G64 перебуває в дуже нестабільній точці свого життя, відчуваючи сильну втрату маси в міру того, як вона зростає, наближаючись до кінця. Нові спостереження показали, що зоря фактично стала тьмянішою.

Ми виявили, що за останні 10 років зоря зазнала значних змін, що дало нам рідкісну можливість спостерігати за життям зірки в режимі реального часу,
– говорить астроном Герд Вайгельт з Інституту радіоастрономії імені Макса Планка в Німеччині.

Дослідники вважають, що тьмяність може бути результатом втрати маси, якої зазнає Бегемот. Газ і пил, які вона викидає, блокують частину світла, що потрапляє до нас, через що зірка здається тьмянішою в телескопи.