У повідомленнях про корупцію частка оцінювальних суджень переважає 60%, — медіамоніторинг
У повідомленнях про корупцію частка оцінювальних суджень переважає 60%, — медіамоніторинг

У повідомленнях про корупцію частка оцінювальних суджень переважає 60%, — медіамоніторинг

Онлайн-медіа висвітлювали збалансованіший набір суджень — «від меседжів про існування корупції попри війну до тверджень про антикорупційний ефект цифровізації та збільшення викривань корупціонерів»

У соціальних мережах частка повідомлень з оцінювальними та експресивними судженнями на тему корупції становить 66%.

Про це йдеться у медіамоніторингу інформаційного простору у третьому кварталі 2024 року, опублікованому на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Медійне поле на тему корупції та боротьби з нею в Україні переповнене загальними міркуваннями без посилань на фактичні дані, аналізу конкретних кейсів та проблем. У сегменті українських онлайн-медіа переважали повідомлення з описом конкретних ситуацій, тоді як меседжі із загальними міркуваннями склали 41%. Натомість в соціальних мережах частка повідомлень з оціночними та експресивними судженнями превалювала, склавши 66%», — зазначається у результатах аналізу.

У НАЗК уточнюють, що онлайн-медіа висвітлювали збалансованіший набір суджень — «від меседжів про існування корупції попри війну до тверджень про антикорупційний ефект цифровізації та збільшення викривань корупціонерів».

Як йдеться у повідомленні, найпопулярніші теми в соцмережах «транслювалися в негативній тональності та акцентували на поширеності корупції під час війни, ототожненні шкоди від корупції та російських ракет, прирівнюванні корупційних зловживань до державної зради тощо».

Також у НАЗК додають, що у соцмережах найпоширенішим є песимістичний дискурс про нездоланність корупції та марність боротьби з нею.

«Такий наратив отримав 53 мільйони контактів у досліджуваній вибірці на противагу понад 4 мільйонам контактів з аудиторією онлайн-медіа», — йдеться у дослідженні.

Керівник відділу координації державної інформаційної політики із запобігання корупції Павло Бульдович зазначив, що медійний дискурс, зокрема, є потужним інструментом формування колективних уявлень про корупцію.

«Соціологічні опитування фіксують понад чотирикратний розрив між корупційним досвідом та сприйняттям корупції у суспільстві й моніторинг медіа виявляє одне з основних джерел цього контрасту. В умовах, коли 84% українців отримують новини переважно із соцмереж, відсутність в цьому середовищі стандартів поширення інформації та відповідальності за їх порушення, анонімність, армії неавтентичних акаунтів та засилля дезінформації суттєво посилюють переконаність в тотальній корумпованості країни та безперспективності антикорупційних заходів», — каже Бульдович.

Зазначається, що медіа більше писали про інституційний вимір корупційних практик (65% повідомлень) з наголосом на закупівлях для ЗСУ, роботі ТЦК та митниці. Значно менше уваги приділялося корпоративній (14%) та побутовій (13%) корупції, а також зловживанням в органах місцевого самоврядування (8%).

Водночас тема інституційної корупції була домінантною також для соцмереж (75%). Помітно менше в цьому сегменті комунікували побутову (13%), корпоративну (9%) та корупцію в органах місцевого самоврядування (3%).

У відомстві додають, що порівняно з результатами моніторингу у другому кварталі цього року протягом липня-серпня зменшився сегмент публікацій, де корупційні прояви безпосередньо пов’язуються з війною. Частка таких повідомлень становила 40% (у другому кварталі — 49%).

Дослідження медіа проводилося на матеріалах вибірки 100 майданчиків, куди входять інформаційні сайти та друковані медіа, а також випуски новин семи телевізійних каналів (телемарафон «Єдині новини», Прямий, 5 канал, Еспресо, 24 канал, Київ, Суспільне Київ). У цій вибірці за досліджуваний період було виявлено 23681 повідомлення зі згадуваннями слів «корупція», «хабарництво» та інших, а також назв антикорупційних органів українською та російською мовами.

У соцмережах проаналізовано 800 найпопулярніших постів у Facebook, Telegram та Youtube, які набули найбільшого поширення й мали найбільшу кількість контактів з аудиторією. Враховувалися як питомо українські акаунти, так і проросійські, але розраховані на українську аудиторію.

Дослідження провів Центр контент-аналізу на замовлення НАЗК за фінансової підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).

  • Читайте також: Як українські медіа маневрують між негативом і нейтральністю у висвітленні мобілізації. Моніторинг ІМІ

Фото: ілюстративне /  Getty Images

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги за темою
Корупція Соцмережі
Джерело матеріала
loader
loader