Чому у Рамштайна є свої межі?

Якщо в Рамштайні є очевидний гегемон, який все впорядковує і задає темп, то в культурі це швидше було б шкідливо.

А якщо серйозно, то тяга називати все підряд рамштайнами - зрозуміла. Це один із небагатьох великих і ефективних інструментів, розгорнутих за найдієвішої участі України. І який забезпечував результат. Він зрозумілий людям. Але як у всякого інструменту, у Рамштайна є свої межі.

Саме тому навіть усередині самого Рамштайна ще у 2022 р. було запущено трансформації - систему тематичних коаліцій (у підсумку з'явилися снарядна, артилерійська, морська, ІТ, танкова, ППОшна, авіаційна та ін. коаліції). Тиражування назви неминуче призведе до відриву від суті. Не за горами ветеринарний рамштайн, флористичний рамштайн і рамштайн бісероплетіння.

Щодо культури - я тут взагалі не бачу необхідності натягувати сторонні назви. Бо вже є потенційно цікава штука - "Неаполітанська ініціатива", яку новий міністр Микола Точицький запустив у вересні (очевидно, саме про це йому і доручено розповісти масам).

Це домовленість із країнами Ж7 про колективну допомогу Україні у сфері культури. Тобто, початок покладено, він здоровий. Якщо в Рамштайні є очевидний гегемон, який все впорядковує і задає темп, то в культурі це скоріше було б шкідливо. І Ж7 - хороший майданчик, з якого можна стартувати.

Щоправда, буде дуже важко. Бо, наприклад, Франція, Італія та Німеччина найтіснішим чином співпрацювали (і тихенько продовжують) дружити з РФ з культурних питань. Там маса охочих повернути, як було. Та й британці цілком собі співпрацювали. Якщо "неаполітанська ініціатива" проросте, це буде перемога.

Джерело