«Наша мета — вивести якомога більше учнів у офлайн-навчання в безпечному середовищі», — Синєгубов

З урахуванням безпекової ситуації в Харківській області офлайн-навчання можливе лише в захисних спорудах цивільного захисту. Для цього триває будівництво 8 укриттів в закладах загальної середньої освіти. В наявних захисних спорудах у змішаному форматі навчаються понад 10 тисяч учнів регіону. Про це начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив під час спільного прес-підходу з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим.

Водночас цьогоріч планується завершити відновлювальні роботи та облаштування ще 104 укриттів у школах і дитсадочках. Коштом держави в 19 територіальних громадах Харківщини облаштують 23 укриття, що дозволить забезпечити офлайн-навчання для майже 15 тисяч дітей.

Водночас місцевими органами управління освіти виготовлено 115 пакетів проєктно-кошторисної документації для будівництва нових захисних споруд в школах та дитсадках.

«Міжнародні партнери активно долучаються до ремонту та будівництва укриттів. Маємо 12 успішних проєктів. Для втілення поставлених цілей, завдяки координації з Міністерством освіти і науки України для Харківщини було скеровано найбільшу кількість коштів це 2,8 мільярда гривень. Звичайно, коли діти виходять до школи, мають з ними разом виходити та вчителі. Ми зіштовхнулися із тим, що молоді вчителі, які виходили навчати дітей отримували трохи понад 8 тисяч гривень. Провели роботу із нашими територіальними громадами. Зараз вони отримують до 25 тисяч гривень. Це перший крок. Маємо створити всі належні умови для того, щоб вчителі виходили й надавали високоякісні  освітні послуги», — зазначив Олег Синєгубов.

Важливою частиною відновлення офлайн-навчання є розширення штату вчителів. Профільні вищі навчальні заклади Харківщини займають лідерські позиції у підході до підготовки фахових спеціалістів.

«Відбувається експеримент з підготовки вчителів за іншим принципом. Класичний університет, бакалаврат за спеціальностями й спеціальні знання здобуваються на магістратурі. А на бакалавраті студенти хіміки, фізики, біологи, історики, філологи проходять досить тривалу педагогічну практику для того, щоб професійно зорієнтуватися. Тому такий підхід, коли ми на широкі спеціальності готуємо, потім спеціалізуватись на третьому чи четвертому курсі та магістратура педагогічна — це експеримент. Подібна практика проводиться на базі Каразіна за рахунок в тому числі об’єднання з інженерно-педагогічною академією», — зазначив Оксен Лісовий.

Крім того, на Харківщині триває робота з вищими навчальними закладами задля будівництва нових укриттів задля повернення студентів до очної форми навчання. Один з таких проєктів представив Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

«Каразінський університет представив проєкт з будівництва нового укриття. Його вартість складає близько 80 мільйонів гривень. Шукаємо шляхи та засоби, аби задовольнити потребу», — додав Оксен Лісовий.

Також Міністр освіти і науки України зауважив, що науковці і освітяни Харківщини – найбільш активні в залученні іноземних інвестицій. Чотири з 10 центрів «Горизонт Європа» відкриті саме у Харкові. «Другий аспект — залучення міжнародних інвестицій, зокрема інвестицій великих інституцій, які підтримують освіту та науку в Україні. Залучення цих інвестицій неможливо без раціональної оцінки видатків. Тому я переконаний, що Харків буде в лідерах із залучення цих інвестицій. В створенні технопарків, в створенні стартап екосистем в університетах. Тут однозначно у Харкова дуже великі перспективи», — додав Оксен Лісовий.