20 листопада — яке церковне свято, що не варто брати до рук, щоб не накликати на себе біди

Що завтра за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Завтра, 20 листопада, в православному календарі день пам’яті блаженної преподобної Йосафати. Блаженна преподобна Йосафата (в миру Юлія-Євгенія Хоружинська) народилася 17 листопада 1869 року в родині православних християн у селі Кривчинці, на Чернігівщині. Вона з раннього дитинства виявляла глибоке релігійне почуття і прагнення служити Богу.

Юлія отримала освіту в родині та в монастирських школах. Протягом своїх молодих років вона відчувала великий потяг до духовного життя. Згодом, 1892 року, після смерті батька та переживань особистих, вона вирішила вступити до монастиря. Її прихід до монашества припав на час, коли в Україні спостерігалися значні релігійні переслідування, зокрема через намагання польських католицьких сил і російських урядових кіл асимілювати православних українців у Католицьку церкву.

1894 року вона прийняла чернецтво і отримала ім’я Йосафата на честь святої праведної Йосафати, яка також була відома своєю відданістю монашому життю. Йосафата оселилася в монастирі святого Йоана Богослова в Лаврові (нині – Лаврівський монастир), який став центром її духовної діяльності.

Йосафата прагнула до глибокого релігійного та аскетичного життя, долучалася до благочестивих обрядів, ревно здійснювала служіння та була учасницею численних церковних свят. Її діяльність на благо віри і церкви та її моральний авторитет стали підставою для розвитку її духовного впливу серед духовенства та мирян.

1905 року Блаженна Йосафата була призначена настоятелькою Житомирського жіночого монастиря, де вона започаткувала активну місіонерську роботу. Вона працювала над відновленням православ’я серед українських католиків, борючись за те, щоб люди не втрачали своїх духовних коренів у важкі часи. Її глибока віра та відданість справі сприяли перетворенню цього монастиря на важливий осередок духовного життя.

1919 року, під час хвилі політичних та релігійних переслідувань, Йосафату було арештовано більшовицьким режимом за її активну підтримку православної віри. Її заслали в табори, де вона терпіла великі страждання. Проте, навіть за цих умов, вона залишалася непохитною у своїй вірі і молилася за тих, хто її переслідував.

Померла Блаженна Йосафата 7 грудня 1919 року, ймовірно, від фізичних страждань або від хвороби, яку вона здобула в таборах.

Церковне свято 20 листопада — день пам'яті святого преподобного Григорія Декаполіта

Святий Григорій народився приблизно в кінці VII — на початку VIII століття на території сучасної Малої Азії (на території Візантійської імперії). Деталі його раннього життя залишаються нез’ясованими, однак відомо, що він походив з багатої та знатної родини. В юному віці Григорій відчув потяг до монашого життя і після певних переживань прийняв рішення стати ченцем. У монастирі він отримав глибоке духовне виховання, що зміцнило його в рішенні слідувати за Христом в монашому житті.

Після вступу до монастиря Григорій провів багато років у духовному подвигу і аскезі, віддаючи себе Богові в молитвах, постах та праці. У цей час він також займався місіонерською діяльністю, проповідуючи християнство серед язичників і тих, хто ще не сприймав істинну віру.

Особливу відзнаку святий Григорій здобув завдяки своїй боротьбі з іконоборцями, що було однією з найбільших єресей його часу. У період іконоборчого руху (початок VIII століття), коли імператор Лев Ісавр намагався знищити пошану до святих ікон, Григорій віддано захищав православну традицію вшанування святих образів.

Святий Григорій отримав титул "Декаполіт" через свою діяльність у Декаполісі — союзнімістах, що знаходилися на південь від Черноморського узбережжя. Він став одним із видатних ченців цього регіону і організував кілька монастирів у містах цієї області. Декаполіс, що був на перехресті важливих торгових і культурних шляхів, став осередком поширення християнської віри завдяки активній місіонерській роботі святого Григорія.

Григорій Декаполіт прославився своєю непохитною вірою, суворим аскетизмом і чудесами, які відбувалися через його молитви. Він проводив багато часу в усамітненні, перебуваючи в молитві та пості. Його життя було глибоко зосереджене на Бозі, і багато людей зверталися до нього за духовною допомогою.

Одним із його великих досягнень було те, що він, навіть перебуваючи в монастирі, активно проповідував і підтримував духовне життя серед мирян. Він вважав, що християни мають жити згідно з вченням Церкви і боротися з будь-якими єресями та спокусами.

Прикмети 20 листопада

• Сніжить весь день до заморозків.
• Домашні тварини не виходять на вулицю — будуть сильні морози.
• Сонячно — чекайте на відлигу.

Що завтра не можна робити

Наші предки вірили, що не можна брати до рук будь-які гострі предмети, особливо ніж. Тому що інакше можете накликати на себе біди. Також не слід відправлятися у далеку дорогу, подорож буде невдалою.

Що можна робити завтра

Щоб захистити себе і свою оселю від людей з поганими думками, перед входом ставили віник і вішали ніж. Вірили, якщо віни впаде, значить, людина, яка прийшла в гості, має негативні думки. Ніж же їх всі "відріже".