Дрон зі штучним інтелектом допомагатиме саперам у Харківській області: як працює система

Забруднені боєприпасами території Харківської області обстежуватимуть за допомогою нової безконтактної системи — дрона зі спеціальними датчиками, оснащеного штучним інтелектом. З його допомогою фахівці збираються аналізувати магнітне поле постраждалих від війни районів.

Старший науковий співробітник українського Інституту геофізики Національної академії наук України Євген Поляченко підняв у небо нову розробку — аграрний дрон, призначений для обробки полів, обладнаний магнітометром і відеокамерою. Тепер це — шукач мін.

“Над магнітометром — захисна рамка. У самого магнітометра є два сенсори по краях. Він знімає всю площу. Під дроном розташована додаткова камера, що з’єднує магнітні та візуальні дані, а також даталогер”, — розповідає старший науковий співробітник Євген Поляченко.

З висоти датчики сканують поле, відзначаючи ділянки з аномальним магнітним полем. Саме воно свідчить про наявність у ґрунті мін або снарядів, що не розірвалися.

“Основним сенсором у цій системі є магнітометр. Це пасивний датчик, який виявляє аномалії магнітного поля. Будь-який залізовмісний об’єкт створює подібні аномалії. Додатково використовується візуальне обстеження, тобто стоїть звичайна камера”, — пояснює Євген Поляченко.

Отримані дані зберігають, систематизують і переносять на карту. Мітками на карті позначають вибухові пристрої.

“Так, було виявлено аномалії. Уже цього літа вдалося визначити, що аномалії — протипіхотні осколкові міни ОЗМ-72. Візуально вони були непомітні, але в магнітному полі проявилися”, — зазначає старший науковий співробітник.

Нову систему назвали MinesEye. Вона виявляє міни з безпечної відстані, а отже гарантує безпеку для людини. Магнітні датчики сконструйовані так, що вибухівка на них не реагує, тобто детонації не відбудеться. 

Польські партнери вже доопрацьовують програмну частину і незабаром зібрані безпілотником дані можна буде одразу передавати саперам в онлайн-режимі. Ця технологія допоможе додатково прискорити процес розмінування Харківської області.

“Завдяки процесу механізованого розмінування, темпи нашої роботи зростають, а сапери менше ризикують. Після машини механізованого розмінування саперу йти набагато безпечніше та впевненіше. Коли він очищає територію після машини, лише виконуючи контроль якості, це, звісно ж, прискорює її передачу бенефіціарам”, — наголошує начальник частини гуманітарного розмінування Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України Ігор Овчарук.

Слідом за саперами йдуть науковці та приладом сканують ґрунт у місцях вибухів.

“Ділянка з більш-менш незараженим ґрунтом. Тобто явного металевого зараження немає. Але, можливо, там є якісь наночастинки важких металів, які ми потім будемо визначати в лабораторних умовах”, — каже науковець, скануючи землю.

У зоні активних бойових дій, за словами вчених, показники забрудненості ґрунту стрімко зростають.

“Ми працювали ще в Миколаївській області, в місцях, де в посадці розташовувалися позиції: там капоніри. Звідти стріляли, вибухало все… Там значення одразу більше в 10 разів”, — зазначає доцент кафедри геоінформатики Олександр Меньшов.

У ґрунті, де вибухали снаряди, дослідники фіксують залишки важких металів.

“Кадмій, нікель, свинець, мідь підвищена, барій, миш’як”, — каже професорка відділу магнетизму Інституту геофізики Польської академії наук Ксенія Бондар.

Українські вчені разом із польськими зараз розробляють технологію очищення таких розмінованих ґрунтів.

“Усі землі, звичайно, підлягають ремедіації. Є технології, мікробні, вилучення цих важких металів із ґрунту, переведення їх у так звані рухомі форми. Досліджуємо, як ці залишки боєприпасів — і великі, і маленькі — як вони розпадаються під впливом різних мікробних препаратів. І сподіваємося, що це може стати основою для нової технології очищення земель”, — наголошує професорка Ксенія Бондар.

Крім того, паралельно вчені досліджують, наскільки забруднюється повітря в містах після ракетних і дронових атак.