Гривню очікує дефіцит

Завдяки новим ініціативам вітчизняних законодавців щодо збільшення податків і зборів в Україні в останні місяці року цілком може виникнути реальний дефіцит гривні. Адже бізнес і простих людей змусять платити заднім числом до бюджету підвищені суми податків. Однак гривня всупереч економічній теорії не подорожчає відносно твердих валют. Цьому не сприяє ні макроекономічна ситуація, ні божевільний торговельний дефіцит України в умовах війни.

Національний банк України (НБУ) змушений і має всі можливості поступово девальвувати національну валюту в межах політики «керованої гнучкості курсу» й продовжить це робити. Істотну невизначеність у цю ситуацію може внести нині тільки перемога на президентських виборах у США Дональда Трампа.

Напередодні виборів у Сполучених Штатах ситуація на валютному ринку України була напрочуд стабільною. Однак перемога Дональда Трампа в битві за посаду президента США, як видно, стане визначальною на найближчі чотири роки не тільки для гривні, а й для майбутнього України. Хоча однозначно сказати, як упливатиме це на гривню, наразі не можна.

За день до виборів президента США 5 листопада курс гривні до долара сягнув мінімуму за останні три місяці. Але вже наступного дня, коли з’ясувалося, що 47-м президентом Сполучених Штатів стане Дональд Трамп, офіційний курс гривні неочікувано почав відвойовувати позиції, зміцнившись за три дні з 41,43 до 41,36 грн за долар. На світових ринках у ці ж три дні відбувалися зворотні процеси. Американська валюта зміцнилася відносно євро з 1,09 до 1,07 долара за євро.

Якщо європейська валюта й далі падатиме проти долара, НБУ буде змушений пропорційно девальвувати гривню, щоб підтримувати конкурентоспроможність наших товарів на ринку ЄС. Однак і тут однозначно прогнозувати співвідношення в парі євро—долар ніхто не візьметься, особливо з урахуванням заяв Дональда Трампа про політику «слабкого» долара заради переваг у торгівлі з ЄС та іншими країнами.

Нині вже почали звучати прогнози як на офіційному рівні, так і від економістів і фінансових аналітиків щодо неминучої девальвації гривні в останні місяці року. Втім, населення України й без панічних настроїв активно купувало й далі купує валюту на тлі зростання інфляції й девальваційних очікувань. Попри фінансову привабливість ставок гривневих інструментів і утримання курсу гривні зусиллями НБУ валюта для пересічних громадян залишається найдоступнішим і найстабільнішим, на їхню думку, способом довгострокового заощадження коштів.

В Україні попит на іноземну валюту є не тільки через панічні настрої й невпевненість громадян у майбутньому. Все-таки головна причина — великий торговельний дефіцит, який на порядок зріс із початком повномасштабної агресії Росії проти нашої країни. Цей дефіцит становить нині близько 3 млрд дол. на місяць. До повномасштабної війни стільки набиралося за рік.

В Україні зусиллями зарубіжних фінансових донорів валютних резервів достатньо на п’ять місяців імпорту. Базовий показник, який Міжнародний валютний фонд (МВФ) уважає достатнім, — це три місяці імпорту. Тобто формально в нас усе більш ніж гаразд. Якби не війна.

Нині НБУ постійно використовує резерви для підтримки курсу, водночас витрати на інтервенції, на щастя, наразі компенсуються надходженням фінансової допомоги від іноземних партнерів. Найближчими місяцями серйозних проблем із цим бути не має. Але в умовах великої війни та з приходом до влади в США Дональда Трампа ситуація стає дедалі менш прогнозованою.

Тому Національний банк змушений поступово відпускати курс гривні. Національна валюта у будь-якому разі повільно девальвуватиме, впевнені фінансисти. Втім, вони ж переконані в тому, що в НБУ достатньо інструментів і впливу, щоби девальвація не була дуже різкою.

НБУ для стабілізації курсу гривні може не тільки використовувати валютні інтервенції, а й запроваджувати різні обмеження, вимагати від банків збільшити резервування в національній валюті й використовувати багато інших спеціальних інструментів і впливів. Утім, нині політика НБУ — в циклі ослаблення валютних обмежень і лібералізації процесу визначення курсу гривні. Тому прогнози щодо курсу, навіть в умовах його жорсткого контролю, — річ невдячна, але більшість експертів очікує, що до кінця 2024 року долар коштуватиме близько 42 грн, а до кінця 2025-го — близько 45 грн.

Тобто не йдеться про блискавичне знецінення гривні. Водночас в умовах повномасштабної війни ситуація постійно змінюється, тому про макроекономічну стабільність наразі не йдеться. Закладає курс у бюджет Міністерство фінансів, а безпосередньо впливає на курс НБУ. Це два різні інститути, незалежні один від одного. Загалом дешева гривня — це добре для бюджету й уряду. Але погано для пересічних українців, і НБУ це чудово розуміє.

Нині зусиллями вітчизняних законодавців з’явився додатковий чинник, який теоретично має працювати на стабільність курсу гривні. Це ухвалений недавно (щоправда, досі не підписаний президентом України) Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

За розрахунками ініціаторів цих змін, новації вже цього року мають дати бюджету додаткові 30 млрд грн. Це підвищить попит на гривню з боку підприємств і зменшить її кількість в обігу. Що, своєю чергою, має сприяти якщо не зростанню вартості національної валюти, то хоча б її стабільності. Причому найближчим часом.

Окрім того, з 11 жовтня відразу на 121 млрд грн підвищилися нормативи резервування для банків, що також збільшило потреби в гривні вже самих банкірів. У підсумку можна говорити навіть про певний дефіцит гривневих ресурсів, який підстрахує курс національної валюти у всіх сегментах фінансового ринку, зокрема й на валютному.

Що однозначно негативно впливатиме на настрої українців і курс гривні, то це інфляція в країні. Станом на 1 жовтня вона вже сягнула 8,6% у річному вимірі. А нещодавно НБУ різко змінив прогноз щодо інфляції, очікуючи її зростання до рівня 9,7% під кінець року. Багато експертів налаштовані ще песимістичніше й ведуть розмови про двозначний індекс зростання цін. На інфляцію в останні місяці року однозначно впливатимуть: те ж підвищення податків і зборів, які бізнес переважно додасть до цін на товари та послуги; значні обсяги бюджетних коштів, які традиційно наприкінці року викидають державні підприємства й організації; запуск опалювального сезону й зростання імпорту енергоносіїв, що також уже традиційно тисне на курс гривні наприкінці року.

Отже, можна з упевненістю стверджувати, що ні дефіцит гривні, спричинений податковими ініціативами, ні турбулентність світових ринків, зумовлена приходом у США нового президента, не зможуть за місяці, що залишилися до кінця року, серйозно вплинути на курс української гривні.

Головними чинниками курсоутворення національної валюти в цей період залишаться макроекономічні проблеми, тією чи іншою мірою пов’язані з повномасштабною війною.

У місяці, що залишилися до кінця року, уряд і НБУ шукатимуть компроміс в умовах осінньо-зимового імпорту енергоресурсів і продовження активного циклу продовольчого експорту.

Поступова девальвація гривні в межах заявленої НБУ «керованої гнучкості курсу» наразі дає змогу економіці та бізнесу адаптуватися до нових умов без різких курсових стрибків, а також уникати або хоча б згладжувати ажіотажне скуповування валюти населенням через погані новини на фронті й за океаном.