Багато українців у Швейцарії хочуть працювати, проте пошук роботи залишається для них завданням дуже складним. Про це пише Swissinfo.
За словами уповноваженого федерального уряду з питань трудової інтеграції осіб зі «статусом S» Aдріана Гербера, у Швейцарії є значно більше, ніж у Чехії, високоспеціалізованих робочих місць, але свою роль відіграє високий мовний бар'єр.
«Чеська та українська – слов'янські мови, і вивчити чеську можна набагато швидше. Це прискорює інтеграцію, зокрема й професійну», – сказав він. Саме тому у Швейцарії перешкоди на цьому шляху і чисельніші, і вищі. Незважаючи на це, Швейцарія поставила перед собою довгострокову мету – досягти прогресу і зробити так, щоб роботу знайшли якнайбільше українців та українок, а не лише кожен третій із них.
Саме тому федеральний уряд закликав кантональну владу системно повідомляти про всіх працездатних осіб зі статусом S в регіональні центри з питань зайнятості (RAV) лише близько 2 200 чоловік. У густонаселеному кантоні Швейцарії ця цифра становить взагалі лише 300 осіб.
Ганс Рупп, керівник цюріхського кантонального Міністерства економіки та зайнятості, каже, що в наших філіях RAV зареєстровано лише близько 5% працездатних українців, і ми хотіли б збільшити цю цифру – у співпраці нашими партнерами.
При цьому, перш ніж люди з ВНЖ категорії S будуть зареєстровані в RAV, свої завдання мають виконати муніципальні органи влади та структури, які відповідають за соціальну та трудову інтеграцію мігрантів. У цих людей мають бути вирішені питання проживання, вивчення німецької мови та догляду за дітьми.
«Незважаючи на велику кількість працездатних людей у RAV, зареєстровано все ще занадто мало таких осіб. І ми чуємо, що компанії та потенційні співробітники та співробітниці просто часто не можуть знайти один одного». Акцент на регіональних центрах зайнятості загалом має сенс, але треба враховувати і те, що реєстрація в RAV ще не обов'язково означає гарантію працевлаштування. З погляду Постійної Наради кантональних урядів важливо, щоб різні гравці «не грали один проти одного».
Ніколь Гізін, заступниця голови відділу внутрішньої політики, вважає, що набагато важливіше надавати біженцям реальну підтримку у пошуку роботи, щоб вони не просто реєструвалися і пасивно на щось чекали. І зовсім не важливо, яке кантональне відомство чи управління цим займатиметься, RAV чи структури з надання притулку та інтеграції. Так чи інакше, ступінь зайнятості українців у Швейцарії сьогодні становить лише 29 %, що все ще значно нижче за цільовий показник у 40 %, встановлений федеральним кабінетом міністрів до кінця року.
Адріан Гербер, уповноважений уряду, каже, що ми побачимо, чи вдасться досягти цієї мети лише до кінця року. «40 % – адже це середній показник. Люди приїжджають та їдуть із країни. Для тих, наприклад, хтось приїхав два роки тому і залишився у Швейцарії, показник зайнятості вже становить близько 35%».
Ніколь Гізін каже, що вона не здивується, якщо виявиться, що цих 40 % так і не буде досягнуто. «Цільова квота Федеральної ради допомагає лише частково. Ми повинні встановлювати реалістичні цілі, яких можна досягти. А ця мета, як із самого початку заявили кантони, була нереалістичною».