Напередодні дебюту «Дюна: Пророцтво» на HBO (в Україні чекаємо трансляцію на Megogo з українською озвучкою) на сайтах-агрегаторах рецензій з’явились перші оцінки та відгуки критиків на серіал.
Попри те, що оцінка на Rotten Tomatoes сягнула всього 73% (на момент написання статті), у рецензіях критики не бояться порівнювати серіал з іншим хітовим проєктом HBO «Грою престолів». Але про все послідовно.
Щоб було зрозуміліше, «Дюна: Пророцтво» — це, по суті, приквел до фільмів Дені Вільньова, який відбувається в тому самому світі (Арракіс та піщані хробаки на місці), однак за 10 000 років до вознесіння Пола Атріда. В центрі оповіді — містичний орден Бене Ґессерит та пряма участь сестер Харконнен з Емілі Вотсон на чолі у його становленні. У фільмах Вільньова угруповання відображене вже у його повній могутній стадії (це група жінок, які таємно правлять, використовуючи Голос, щоб впливати на волю інших; з дитинства їх навчають контролювати кожну функцію свого тіла, вони також мають покращені бойові навички та розвинене фізіологічне сприйняття — як мати Пола Атріда, леді Джессіка).
Ідея приквелу виглядає загалом цікаво, якщо пропустити момент з тим, що серіал від початку стикнувся з масою виробничих труднощів з численними змінами шоуранерів і акторів (і навіть назви). В цьому випадку оцінку у 70% можна вважати доволі пристойно, але давайте все ж подивимось на коментарі авторитетних видань:
- Чейз Гатчінсон, The Wrap: «Творці шоу провели серйозну роботу, аби зробити його доступним для всіх, перш ніж історія почне розгортатись. Серіал зосереджується на темних радощах, що приходять від споглядання персонажів, які намагаються боротися за владу, оскільки вбивства, зради та повстання чекають за кожним кутом. Все це врізається в суть матеріалу, подібно до “Гри престолів”, коли вона була на піку».
- Деніел Фінберг, Hollywood Reporter: «Є стійке відчуття, що хтось вирізав і вставив рядки діалогу зі сценарію “Гри престолів” і просто додав слово “прянощі”…Цей серіал — темний похмурий, і попри розміри деяких палаців та цитаделей, часто викликає клаустрофобію. Нескінченні горизонти та хвилясті дюни у фільмах змінюються звивистими коридорами, дивовижними катакомбами та димними кальянними зі спеціями. Але яким би не був зовнішній дизайн, відчувається різниця між “приголомшливим” і “просто добре зробленим”».
- Емі Вест, Games Radar: «Серіал “Дюна: Пророцтво” має дивний блиск величі, але зрештою обтяжений великою кількістю персонажів, надто складною побудовою світу та нудними сюжетами. З кожним епізодом відчуття години стає набагато довшим».
- Емлін Тревіс, EW: «Основою серіалу стає майстерна гра головних сестер. Вотсон у ролі Валі виглядає сміливою й непохитною, але приємно споглядати як її обличчя змінюється, коли Імператор відвертається від них, а доля Бене Ґессерит раптово потрапляє в кам’янистий ґрунт… Попри те, що Вільньов не брав участі у створенні шоу, його вплив все ще відчувається. Це візуальний бенкет — кожен епізод наповнений вражаючими ефектами й чудовими костюмами».
- Бен Треверс, Indie Wire: «На відміну від фільмів, які хвалили за те, що вони зробили складну світобудову Френка Герберта відносно легкою для сприйняття, серіал «Дюна» не знаходить спосіб легко інтегрувати експозицію. Окрім голосу за кадром, сценарії покладаються на повтори, щоб підкреслити заплутані або важливі моменти сюжету, що призводить до незграбних діалогів. Серіал повторює багато витончених візуальних нововведень із фільмів: від хробаків, що ковзають пустелею, до бронежилетів, які блимають під час бою».
- Тереза Лаксон, Collider: «Попри те, що дія серіалу відбувається в тому самому світі, що й “Дюна”, він набагато ближчий до “Гри престолів”, аніж фільмів Вільньова — і це добре. Серіал поєднує елементи жахів та наукової фантастики з придворними інтригами. Тим, кому подобаються таємниці — він сподобається, зважаючи на підказки розсипані по всьому шоу, які допоможуть віднайти відповіді на гострі питання».
- Тайлер Робертсон, IGN: «Шви серіалу видно повсюдно: костюми не найкращої якості та візуальні ефекти виглядають дешевше, ніж, наприклад в “Домі дракона” чи “Пінгвіні”. У гіршому випадку “Дюна: Пророцтво” — це погана імітація ефекту, якого досягають книги та фільми, але в кращому — серіал пропонує новий погляд на іншу епоху “Дюни”, дозволяючи краще оцінити глибину оповіді в цій франшизі. У серіалі щось є, і це щось час від часу вражає та хвилює. Утім велика частина історії здається дещо розфокусованою».
Серіал «Дюна: Пророцтво» дебютує на HBO у неділю 17 листопада, тоді як в Україні його скоріше за все можна буде подивитися у понеділок на сервісі Megogo.