У Софії Київській відбулася наукова конференція «Православ’я в Україні»

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулася XIV Міжнародна наукова конференція «Православ’я в Україні», присвячена 970-річчю з дня упокоєння благовірного князя Ярослава Мудрого.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Відкриваючи конференцію генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська наголосила на значущості таких зустрічей. За її словами, вони сприяють поширенню нових досліджень і поглибленню знань про українську історію та її духовні основи.

Подія зібрала провідних науковців, представників Української православної церкви та державних органів, які обговорили актуальні питання збереження української духовної спадщини та вплив доби Ярослава Мудрого на формування української державності.

Як зазначив у вітальному слові міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, сьогодні як ніколи важливо підкреслювати історичну правду, адже ворог намагається не тільки привласнити території України, а й переписати історію, маніпулюючи подіями, що формували українську ідентичність.

«Сьогодні ми маємо чітке розуміння, що хрещення Київської Русі відбулося тут, у Києві, на водах річки Почайни, в ареалі сучасної Поштової площі. Це місце, на якому відбувся наш вибір європейського шляху через обрання християнства, ми продовжуємо торувати відновлення історичної справедливості та вибору за донесення цієї правди, попри чергові недолугі спроби зруйнувати нашу європейську ідентичність, через намагання присвоїти християнство болотам», - зазначив Точицький.

Учасники конференції обговорили широкий спектр питань, пов’язаних із добою Ярослава Мудрого та його внеском у розвиток української держави і культури. Йшлося і про різні приклади втручання в українську історичну та духовну спадщину.

Зокрема вказувалося, що від дій ворога неодноразово постраждав і сам князь Ярослав Мудрий, адже його останки потайки вивезли з Києва у 1943 році, хоча вчені були впевнені, що вони були в саркофазі у Софії Київській. Натомість то були не чоловічі, а жіночі мощі, скоріше за все, дружини князя Інгігерди (Ірини).

Найближчим часом будуть проведені додаткові ДНК-дослідження для остаточного з’ясування цього факту, повідомила Куковальська.

Своєю чергою доктор церковно-історичних наук, професор, голова Інституту церковної історії митрополит Димитрій Рудюк розповів, що українській церквідовелося повертати до лику святих князя Ярослава Мудрого, бо відповідні записи дивним чином втрачено.

Сьогодні ПЦУ готується канонізувати дружину князя Володимира Анну Порфірородну та дружину князя Ярослава Інгігерду (Ірину). «Ми віримо, що коли це зробимо, то завершиться війна», - додав він.

Доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, віцепрезидент Української асоціації релігієзнавців, виконавчий директор Центру релігійної інформації і свободи Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович наголосила, що сьогодні росіяни намагаються привласнити хрещення Русі, водночас забудовуючи пам’ятку археології національного значення «Херсонес Таврійський та його Хора» і створюючи на її підставі новий ідеологічний плацдарм для наступу на Україну.

Як зауважили у МКСК, конференція стала черговим свідченням того, що український народ цінує свою історію, продовжує її досліджувати та прагне зберегти для прийдешніх поколінь.

Організаторами заходу виступили Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Національний заповідник «Софія Київська», Українська православна церква, Київська православна богословська академія, Національна академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Вишгородський історико-культурний заповідник, Міжнародний інститут афонської спадщини.

Як повідомляв Укрінформ, багато музеїв в Україні змінюватимуть і розширюватимуть експозиції, реагуючи на агресію РФ задля нівелювання російських та радянських наративів.

Фото Сергія Бовкуна