Трампономіка та що очікувати від неї Україні?
Трампономіка та що очікувати від неї Україні?

Трампономіка та що очікувати від неї Україні?

Чесно кажучи перемога Трампа для мене не була несподіванкою, демократи не зробили висновків з минулих поразок і частково перебували в «теплій ванні» власних прогнозів і модних моделей впливу на суспільство. Якщо демократи хотіли виграти ці вибори, їм було б варто подумати над тим, що запропонувати виборцям в сфері економіки. За жовтневими опитуваннями, для американського виборця економічна складова мала визначальний вплив на виборах президента: 45% громадян США поставили саме економічні обіцянки на перше місце.

Демократам було складно щось пообіцяти нове, бо вони вже знаходились при владі, а от Трамп, в якого власного економічного досвіду цілий вагон, дуже вдало розіграв цю карту. Звісно, аналізувати заяви політиків під час виборів в будь-якій країні – невдячна справа, але я все ж спробую змалювати загальні риси вже не такого й далекого економічного майбутнього.

Фіскальний сектор в США

В першу каденцію Трамп активно знижував податки і переорієнтовував американські корпорації на організацію виробництва всередині США. Трамп не був ізоляціоністом, але припинив нездорову тенденцію дикого відтоку промислового капіталу з США. Зниження податків в США можна очікувати і зараз. Принаймні такі обіцянки Трамп давав ще в червні під час зустрічі з виборцями. Він хоче знизити податок на прибуток для американських корпорацій, чиє виробництво знаходиться в США, з 21% до 15%.

Також будуть зняті обмеження для податкових вирахувань з вже сплачених громадянами податків, зараз діє ліміт в 10 000 доларів США. Перше має стимулювати американські корпорації створювати виробництва в США, а не в Азії. Друге – буде стимулювати громадян США більше декларувати свої доходи і користуватись своїми законними пільгами. Обидва рішення мають суттєво розширити податкову базу. В світі знову стане модно знижувати податки. Цікаво, як ця ініціатива відобразиться на українських трендах, де «еліти» намагаються зробити національною ідеєю підвищення податків.

Можливо, податкові ініціативи Трампа і призведуть до погіршення ситуації з державним боргом США в 2025 році, але потім податкова реформа має дати свої результати і ситуація вирівняється. Демократи залишають Трампу дуже важкий спадок. Через інфляцію ФРС доволі довго утримувала ставку високою, і тим самим підтримувала рівень ставок по зобов’язанням Казначейства США. Зараз дохідність по Казначейським зобов’язанням коливається в діапазоні від 4,2% до 4,6% (порівняйте з дохідністю в українських банках в 1%). При цьому, Казначейство вимушене займати під 4,6% і на 30 років. При Трампі держборг США коштував платникам податків в 2-2,5 раза менше. Таке божевільне навантаження на федеральний бюджет США розумним назвати важко.

Як вплинуть податкові ініціативи Трампа на Україну – однозначно сказати важко. З одного боку, дійсно, він має у 2025 році шукати якісь компенсатори своїм податковим ініціативам. З іншого боку, Трамп офіційно стане президентом тільки у 2025 році, а податкові ініціативи можна буде проштовхнути тільки з нового бюджетного року, тобто в жовтні – листопаді 2025 року. Також Трамп точно не пройде повз ідеї підживити підтримку України за рахунок російських активів, які заарештовані в США. Думаю, що він піде і далі – розгорне масштабне полювання на неофіційні фонди РФ по всьому світу. Ну і на останок, підтримка України для США – це (за масштабами їх бюджету) дуже незначні суми, а якщо вони будуть компенсовані російськими активами, то взагалі твердження, що податкова реформа Трампа завадить США допомагати Україні, не має під собою економічного підґрунтя.

Торгові війни

Інша частина фірмового стилю Трампономіки – це розв’язування торгових війн. Трамп обіцяв ввести в США для захисту вітчизняного ринку універсальні мита в розмірі 10-20% для всього імпорту, незалежно від країни походження. Втім для КНР він підготував окрему вишеньку на торті – мита в розмірі 60% на всі товари з КНР.

Якщо в ЄС можуть з цього приводу зробити чергову заяву з занепокоєнням, а Німеччина може лобіювати в США окремі умови для їх якісних товарів (наприклад, мито не 20%, а 10% і т.д.), то для економіки Китаю обіцянка мита в 60% – це як постріл в голову. Критики Трампа з демократичного табору розкритикували ініціативу Трампа з 60%, зазначаючи, що це вдарить насамперед по США. Можливо, так воно і є, але фірмовий стиль Трампа у перемовинах як раз такий, що його попередні обіцянки є інструментом схилення опонентів до потрібної

Трампу поведінки. Тож, можливо в Пекіні зрадіють миту в 20% після обіцянок 60%.

Всі торгові війни розвиваються за непередбачуваним сценарієм, тому гадати, як воно буде між США та ЄС, а також між США та КНР – зараз трохи зарано, але градус протистояння в світовій торгівлі зросте. Торгова війна – це гарантоване охолодження світової економіки. При цьому, якщо для ЄС та США це може виглядати як «прохолода», до для країн BRICS, особливо для росіян – це буде жорстка криза.
Справа в тому, що охолодження світової економіки завжди означає зниження цін на нафту. Але цей сектор ринку вже і так в проблемній зоні. Рекомендую ознайомитись зі звітом Світового банку по цінам на сировину на 2025 рік. Ірак, Росія та ряд інших країн вже не витримують домовленостей по скороченню видобутку нафти в рамках ОПЕК. Ціни і без втручання Трампа прогнозують на рівні 50-60 доларів за барель. А за умови початку торгових війн ціна на нафту може бути і по 40-50 доларів. При зниженні ВВП КНР на 0,5% у 2025 році мінімум на третину впаде і споживання російського газу. Членам BRICS може стати настільки «весело», що їм вже буде зовсім не до війни в Україні.

Сприйняття України в США

Як бачите, всі умови вписати Україну в національні інтереси США в фінансово-економічній сфері є. Звісно, є ще політичні відносини, є відносини між двома президентами, є багато чиновників, які в’їхали в українську владу на горбу американського посла і яких зараз будуть знімати, а вони будуть верещати і т.д. Але всі ці труднощі можна подолати – було б бажання. В економічному сегменті я б рекомендував Україні кардинально змінити риторику у наступних напрямках:

1

Потрібно перестати відверто випрошувати гроші. По-перше, потрібно більше робити акцент саме на конфіскації російських грошей і фінансуванні України за рахунок цих коштів. По-друге, потрібно брати кошти не стільки на проїдання – скільки на реформи. Партнерам варто пояснювати, що в нас залишились системні проблеми з часів СРСР та 90-их років: розвалена пенсійна система, корумпована податкова та митна служби, слабкий сектор фінансових послуг та кредитування і т.д. Реформи в цих секторах як раз і потрібні для того, щоб країна самостійно стала на ноги і «годувала» себе сама. В минулій каденції оточення Трампа мало бізнесові риси, і їм такого роду риторика буде більш зрозумілою, ніж проста формула «дайте грошей, бо нас б’ють». Втім, для того щоб провести ці реформи якісно, нашій владі потрібно буде змінити чинних горе-реформаторів і іноді вдаватись до непопулярних кроків.

2

Бажано позатикати рота тим чиновникам, які розповідають, що в Україні немає корупції. Радянська звичка заперечувати очевидні речі (сцяти в очі) може працювати на внутрішнього споживача, але буде дратувати оточення Трампа. Один з соратників Трампа пан Джей Ді Венс не дуже схвально відгукувався про допомогу Україні саме через корупцію. Нашим елітам не варто обманювати американців, бо фінансова розвідка США – одна з найбільших і найбільш кваліфікованих в світі. Розібратись їм в деталях рухів грошових потоків в гаманцях наших чиновників – це завдання на кілька днів роботи.

Навпаки, потрібно щоденно показувати реальну боротьбу з корупцією і стимулювати цю боротьбу. В ДБР, НАБУ і СБУ це непогано виходить, але ситуація тут небездоганна і для Джей Ді Венса результати явно недостатні.

3

Україна зі своєю нано-економікою, в принципі, могла б бути нецікавою для Трампа, але фактор післявоєнного відновлення докорінно змінює справу. В мене після 20 років роботи аналітиком спостерігається «професійна деформація», коли хочеться проаналізувати все, що рухається. Думаю, що і в минулому відомий дівелопер пан Трамп навряд чи пройде повз ідеї масштабного відновлення України. Особистий інтерес (я маю на увазі не корупційний, а суто професійний) може суттєво вплинути на відношення Трампа до України саме в позитивний бік.

І на завершення, хочу звернути увагу, що публічні обіцянки Трампа іноді інтерпретуються експертною спільнотою як «невизначеність». Нічого подібного: в фінансово-економічному секторі його прагнення очевидні і прагматичні для американського суспільства. Що стосується військово-політичної тематики, думаю, що станом на зараз у Трампа немає чіткого уявлення, що відбувається в Україні.

Таке уявлення з’явиться відразу як тільки він зайде до Овального кабінету як Президент США і йому на стіл покладуть оперативні дані ЦРУ, АНБ та Державного департаменту. В залежності від того, що Трамп там побачить, його відношення до України може змінитись як в позитивний, так і в негативний бік. Тому фактор невизначеності від перемоги Трампа є, але він не випливає з його економічних обіцянок.

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader