Школярка виявила шокувальний особистий зв'язок із посланням у пляшці, знайденій через 26 років

Це було схоже на випадкову записку самому собі через майже три десятиліття в майбутнє.

Канадійка будучи школяркою викинула пляшку із запискою в озеро, а через 26 років її прочитала її донька.

Про це пише New York Post.

Листування в пляшках було частиною завдання, яке Макензі Ван Ейк отримала 1998 року, коли навчалася в четвертому класі католицької початкової школи св. Івана Хрестителя в Белль-Рівер, Онтаріо. Їй було доручено написати про якість води у Великих озерах, а потім помістити записку у пляшку і викинути її в озеро Сент-Клер.

Після цього Макензі, ймовірно, забула про шкільний проєкт до цієї осені, коли Рівер Ванденберг, вихованець дитячого садка при школі, знайшов ель із листом під час відвідування водойми зі своєю бабусею.

"Я думав, що це карта, щоб убити могильника або щось подібне", - сказав вихованець дитячого садка, який зрозумів, що це не так, коли прочитав його.

"Цей лист від Макензі Морріс, і я ходжу до школи Святого Івана Хрестителя. Я навчаюся в 4 класі в класі пана Сен-П'єра", - йшлося в посланні. "Мій лист про воду у Великих озерах. Ми читали книжку під назвою "Весло до моря". Це була дуже хороша книжка".

Ванденберг і його бабуся Мішель відправили листа до початкової школи, де вчителька четвертого класу зачитала його класу, в якому, як виявилося, навчалася донька Макензі – Скарлет.

Вона не могла повірити своїм вухам. "Мій рот повністю відкрився", - вигукнула ошелешена дівчина. "А всі такі: "Хто це? Хто це?". А я відповіла: "Моя мама".

Не дивно, що для її матері Макензі, яка завжди цікавилася, що сталося з запискою, це був момент, коли все повернулося.

"Це було незабутньо – зробити щось подібне, кинути щось і думати, що, можливо, хтось знайде це пізніше", - сказала вона.

Роланд Сен-П'єр, вчитель на пенсії, який вигадав це завдання багато років тому, був так само зворушений цією дивовижною знахідкою.

"Я зовсім про неї забув, тож це був справжній шок", - сказав колишній педагог, додавши, що здивований тим, що записка пролежала "26 років і не розбилася".

Хоча це, безумовно, неймовірно, але це не найдовший термін зберігання послання в пляшці до того, як його знайшли. Ця честь належить 200-річному посланню в пляшці, яке було знайдено під час археологічних розкопок на півночі Франції у вересні. Послання написав археолог П.Ж. Ферет, який писав, що організував розкопки на цьому ж місці 1825 року.