Як канадський журналіст, який розповідає про "фашистів" в Україні, виявився радянським агентом

Наприкінці жовтня в канадському парламенті, в комітеті національної безпеки та оборони відбулися слухання щодо впливу російської дезінформації на канадській інформаційний простір.

Ці слухання, вже не перші щодо дезінформації, набули більшого розголосу, оскільки провідного журналіста видання Ottawa Citizen ​Девіда Пульєзе звинуватили у роботі на радянські (а ймовірно – і на російські також) спецслужби.

Про цю історію і архітектуру російської пропаганди, яка працює в Канаді проти українців, читайте в статті Анастасії Рінгіс (з Торонто) Борці з "фашистами" та Україною: як працює російська мережа впливу у Канаді.

Далі – стислий її виклад.

Нинішні слухання щодо російської дезінформації у парламенті Канади були ініційовані знову після гучного протесту проти показу на Торонтському міжнародному кінофестивалі (TIFF) начебто документальної стрічки "Russian at War".

Режисером цієї стрічки є росіянка Анастасія Трофімова, яка довгий час працювала на RT (Russia Today).

А сам фільм фактично легалізує російські наративи: від того, що на боці росіян воює українець, до того, що "російські солдати теж жертви цієї війни".

До речі, телеканал Russia Today до 2020 року був у вільному доступі в канадських кабельних мережах.

Він був заборонений урядом Канади лише після початку повномасштабного вторгнення – як такий, "чиї програми прагнуть підірвати суверенітет іншої країни, принижувати канадців певного етнічного походження та підірвати демократичні інститути в Канаді".

Отже, масовий протест україно-канадської громади призвів до того, що канадська влада вже не могла не відреагувати на російську дезінформацію, яка активно просочується в публічний простір.

І саме парламентські слухання дали справді сенсаційні результати!.

Згідно з даними, які отримав ексміністр та відомий політик від опозиційної Консервативної партії Кріс Александер, канадський журналіст Девід Пульєзе потрапив у поле зору КДБ як "людина, що в перспективі буде мати можливість працювати в передових медіа Канади та США".

Агент Іван зустрів Девіда у 1982 році на публічній лекції, що була присвячена вторгненню радянських військ в Афганістан.

Агенту Івану дали вказівку розвивати стосунки з лояльним до радянської політики Девідом.

В довідці, датованій 20 червням 1990 року, зазначається, що зв’язок між агентом Іваном та Стюартом (такий псевдонім був у Пульєзе) встановлено.

Як припускає Александер, ці контакти не припинилися і після розпаду СРСР – з агентом Стюартом вже почали працювати російські спецслужби.

Проте чому в поле зору потрапив саме Девід Пульєзе?.

Цей журналіст вже більше 30 років спеціалізується на мілітарних та безпекових питаннях.

Він аналізує процеси в канадській армії, розслідує закупівлі для канадської армії, правопорушення та випадки харасменту.

Він є одним з найвпливовіших критиків Міністерства оборони Канади.

А ще його добре знають по статтях про "фашистів" в українській діаспорі та в діаспорах балтійських країн.

Девід Пульєзе не самотній у пошуку "українських фашистів".

Серед тих, хто постійно підкидає "на вентилятор", – професор Оттавського університету Іван Качановський, якій з 2014 року розповідає не тільки про "українських нацистів", а ще й про "державний переворот" в Україні.

Ба більше, вони не тільки пов’язані спільними наративами, а ще й підтримують один одного.

Канадський історик єврейсько-українського походження Алік Гомельський впевнений, що ще за часів КДБ саме в Канаді – де одна з найбільших українських діаспор – була розбудована "мережа" публічних пропагандистів.

Майже в кожному великому канадському університеті є якийсь професор, який досі підтримує проросійські наративи.

Показово, що "екосистема" поширення російської дезінформації працює не тільки проти України, а взагалі проти західних цінностей, НАТО, США, демократії.

Докладніше – в матеріалі Анастасії Рінгіс (з Торонто) Борці з "фашистами" та Україною: як працює російська мережа впливу у Канаді.