Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії
Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії

З упереджених оглядів Dragon Age: The Veilguard здається феноменальною грою, найкращим проєктом року, ледь не ідеальною RPG, але фанати серії розчаровані забавкою з ніг до голови. Хоч багато незалежних видань вщент розкритикували Dragon Age: The Veilguard (цілком заслужено), але в гри є й приємні моменти, які обов’язково згадаємо в цьому холоднокровному огляді-аналізі очікуваного продовження легендарної RPG.

Відключайте рекламу - підтримуйте ITC! Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 1

Увага! Редакція ITC.ua просить сприймати цей текст виключно як журналістське дослідження гри з персональною думкою автора статті. Ми з повагою ставимось до всіх людей, незалежно від їх расової, релігійної, або сексуальної ідентичності. В статті можливі сюжетні спойлери!

Зміст

  • 1 Оптимізація, графіка та технічний стан гри
  • 2 Стилі, класи, фракції та редактор некрасивих героїв
  • 3 Зав’язка сюжету, тривалість проходження
  • 4 «ARGB+», толерантність, інклюзія
  • 5 Механіка, розвиток героя, складність, поріг входження
  • 6 Сумнівна преса, цензура та реальні відгуки
  • 7 Висновки

Оптимізація, графіка та технічний стан гри

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 21Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 4

Якщо на ігрових приставках Dragon Age: The Veilguard працює стабільно, виглядає добре і грається плавно, то з комп’ютерами, як завжди, не все так просто. Ця забавка розділить фанатів ПК на два табори, адже одні будуть цілком задоволені продуктивністю гри, а інші зі сльозами на очах будуть дивитися на свої системні блоки вартістю $3000-5000, які не можуть забезпечити високу частоту кадрів.

111111111

Гра розроблялася для консолей (як більшість сучасних ААА), але, забігаючи наперед, порт для Windows комп’ютерів вийшов непоганим в плані стабільності. Тестували Steam версію Dragon Age: The Veilguard на комп’ютері з AMD Ryzen 9 7900 та AMD Radeon RX 7900 XTX з широким 21:9 монітором в роздільній здатності 2560х1080, 3440х1440, 5120х2160, 7680х3240 пікселів з різними налаштуваннями графіки.

111

Під час першого запуску на гравця чекає довга компіляція шейдерів. Власники 7-8 річних процесорів середньо-високого класу можуть піти погуляти на 20-30 хвилин, поки завершиться процес, бо для 12-ядерного AMD Ryzen 9 7900 знадобилося майже 10 хвилин.

11

Потужності AMD Radeon RX 7900 XTX вистачає для гри в 4K, 5K, 6K, 7K, 8K, але обов’язково використовувати агресивний пресет Intel XeSS або AMD FSR, щонайменше Balanced, а краще Performance.

RT on:

RT off:

З трасуванням променів є проблеми, особливо коли на екрані багато води. Наприклад, в роздільній здатності 2560x1080p отримуємо 30-40 FPS біля водоспаду з максимальною графікою без апскейлу. 

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 19
Ultra RT 2560x1080p 35 FPS з найпотужнішою у світі відеокартою AMD.

В боях також не вийде тримати 60+ FPS з такими налаштуваннями графіки і це лише трохи більше Full HD з RX 7900 XTX. На моніторах Ultra HD буде справжнє слайд-шоу.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 20
Трасування променів сильно знижує продуктивність в боях.

Вимикаємо RT і маємо 130-150+ FPS, а зниження налаштувань графіки дозволяє бавитися навіть на слабких ПК.

1111

Текстури бувають дуже якісні, а бувають жахливі. Об’єкти оточення намальовані непогано, мають добру деталізацію. Вогонь виглядає жахливо, примітивно, наче в грі 2005 року.

11111111111

Обличчя несюжетних NPC зроблені погано, ліниво, неякісно, як і більшість фонових текстур. Ключові персонажі виглядають добре, хоча й нереалістично. Відчувається певний стиль Disney. На обличчі не вистачає деталей – така ж сама проблема є в Starfield. Порівняймо деталізацію в The Callisto Protocol, Starfield та Dragon Age: The Veilguard. Як видно зі знімків екрана, різниця колосальна. 

11111111

В деяких катсценах через дивне освітлення з’являється надто багато «мила», хоча грали забавку на максимально можливій графіці. 

111

Трасування променів працює непогано, втрати FPS в легких локаціях невеликі, але в боях з великою кількістю яскравих епілептичних ефектів частота кадрів сильно впаде, тому краще взагалі вимкнути RT.

Загальна оптимізація Dragon Age: The Veilguard середня і системні вимоги відповідають тому, що написано Steam. Гру не назвати поганою технічно, бо вона з низько-середніми параметрами графіки все ще виглядає адекватно та буде плавно працювати на слабких ПК. Зате чим вищі налаштування ставимо, тим менше від них сенсу і сильніші втрати FPS. 

Графіка в стилі Apex Legends чи Overwatch все рівно реалістичною від цього не стане, а по продуктивності воно серйозно б’є, особливо з трасуванням променів в деяких сценах. Власник типового ігрового ПК (слабший за PS5) точно не буде жалітися на частоту кадрів. Ще раз переконуємось, що ультра графіка не потрібна ледь не у всіх іграх.

Технічно Dragon Age: The Veilguard можна поставити оцінку 6.5/10, не менше, але це заслуга Back-End частини гри, бо графічний стиль все ще слабкий, як для флагманської ААА RPG 2024 року. Це ж чудово, гра, напевно, цікава та якісна не лише в цьому плані? Зовсім ні, бо найбільші проблеми починаються глибоко всередині гри під час проходження, але давайте все за порядком. 

Стилі, класи, фракції та редактор некрасивих героїв

111

Створення персонажа відображає чималі старання розробників догодити геть всім етнічним діаспорам та сексуальним меншинам – в грі можна обрати стать героя, яка насправді не прив’язана до його статі. Наприклад, зробити здоровенну «жінку» в тілі чоловіка, яка називає себе They/Them і має грубий голос.

Також є багато готових пресетів: кого власне бажає створити гравець? Вибір великий: індійця, пакистанця, зімбабвійця, сомалійця, суданця, древнього ацтека, корінного американця, китайця, тибетця, корейця, японця, мексиканця, ескімоса, алжирця?

Та ні, білого чоловіка чи жінку створити також можна, але здебільшого гра пропонує на головному екрані вибору раси здебільшого саме представників таких національностей. Прямий натяк на реальний відсоток співвідношення людей за національністю у світі? DEI система (різноманітність, справедливість та інклюзивність) працює на повну, буквально проноситься по ігровій індустрії на шостій передачі.

11111

Всього доступно чотири раси (кунарі, люди, гноми, ельфи) та три класи. Різноманітність начебто є, але стандартний набір «Воїн, Вбивця, Маг» можна було б розширити за 10-річну перерву. Фракцій шість: Антиванські Ворони, Варта Скорботи, Володарі Фортуни, Дракони Тіні, Завісні Мандрівники, Сірі Вартові. 

Від зовнішнього вигляду не буде залежати стиль гри та розвиток сюжету, як і характеристики героя, але вибір фракції чи класу має прямий вплив на геймплей.

1111111

Редактор має багато опцій, хоча більшість з них абсолютно непотрібні, або ж надто сильно обмежені. Наприклад, зробити струнку, фігурну жінку сексуальної статури (яка щодня присідає 900 разів в спортзалі) просто неможливо. Різниця між мінімально та максимально можливими розмірами сідниць неймовірно мала – рух повзунка майже нічого не змінює! 

111111111

Хочеться більші груди та широкі стегна – будьте ласкаві, зробіть персонажа схожим на бочку. Є й можливість зробити героя огидним, буквально. Розробники не пожаліли часу, щоб додати різноманітні шкірні захворювання, висип, шрами від операцій зміни статі тощо. А ще можна зробити жінку з лисиною або з чоловічим голосом.

111111111

До речі, голоси жіночих персонажів в більшості випадків чомусь неприємні. Голос створеного мною героя був вийшов більш-менш адекватним, але ледь не кожен третій NPC жіночого роду розмовляє дивним прокуреним голосом.

Після 20 хвилин дослідження редактора було прийнято рішення створити Бекірову Олену Емірівну:

11111

Гетеросексуальна українка з татарським корінням, народилася в Криму в 1994 році, ріст 170 сантиметрів, вага 45 кілограмів, натуральне темне волосся, немає татуювань, мінімальний макіяж (лише очі), фізично здорова, спортивна, не має шкідливих звичок і шкірних захворювань, характер спокійний, врівноважений, інтелект вище середнього, за професією маг, вміє готувати на кухні (не феміністка).

Зав’язка сюжету, тривалість проходження

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 85
Хитрий ельф знову робить брудні речі.

Чимала частина сюжетної інформації в  Dragon Age: The Veilguard подається через монолог оповідача на фоні анімованих картинок (економія на повноцінних катсценах) і саме з розповіді в такому стилі розпочинається сюжетна лінія.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 86
Гном Варик тепер працює психологом.

Приблизно через 10 років після подій Dragon Age: Inquisition відомий з попередніх частин, ельф Солас вирішив зруйнувати Завісу (Вуаль, Бар’єр), наслідки чого загрожують всьому живому. Про силу, потенціал та нестабільність Вуалі йшлося в третій частині Dragon Age, хоча для нових гравців коротких інформаційних введень буде недостатньо для повного розуміння.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 87
Центр стратегічного командування.

Рук (головний герой) разом зі своєю командою намагається зупинити цей процес, їм це наче вдається, хоча все ж щось пішло не так. Світ начебто врятовано, але на волю вирвалися два ельфійські боги, які мають не дуже мирні плани. Варик сильно поранений, а Солас поселився в голові Рук і гравцю доведеться знайти відповіді на багато питань.

Що за загрозу несуть випущені на волю боги, чи можна довіряти словам Соласа, та як уникнути чергового кінця світу, який лише вдалося відстрочити, а не зупинити? Не проблема, бо відважна жіноча команда всіх врятує, поки слабкі чоловіки будуть плакати в подушку!

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 88
Команда рятівників всесвіту.

Для новачків Dragon Age деякі моменти зав’язки будуть не дуже зрозумілими, але якщо розібратися у всесвіті гри та уважно слухати чисельні діалоги/монологи, то все стає на свої місця. Чим більше грати, тим зрозуміліше все стає. Головне не пропускати катсцени.

Лор гри великий, інформації про все і всіх багато, діалоги займають до 50% всього часу, а також для любителів детально досліджувати всесвіт гри є додаткова інформація в різноманітних записах, розкиданих по локаціях.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 89
Записки містять додаткову інформацію про ігровий світ.

В сюжетній лінії фігурують добре знайомі персонажі з попередніх частин  Dragon Age, а також з’являються абсолютно нові. Гравець розбирається наслідками недавніх подій, а між місіями старається знайти відповіді на важливі питання в діалогах з Соласом, якому не дуже хочеться довіряти.

Приємний жіночий колектив:

Отже, Рук знову вирушає на порятунок світу, попутно збираючи команду героїв. Забігаючи наперед, нові герої без смаку, зроблені ліниво, з агресивно нав’язаним фемінізмом, але про це в окремому розділі.

Всього в грі є три акти, 44 місії та додаткові квести. За різними оцінками для повного завершення сюжетної лінії без сторонніх завдань потрібно щонайменше 20-25 годин геймплею. Це схоже на правду, бо для завершення першого акту в мене пішло 10 годин, причому не затримувався на жодному босі. Повне проходження Dragon Age: The Veilguard займе від 50 до 100 годин.

«ARGB+», толерантність, інклюзія

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 90
Темні ельфи, в прямому сенсі цього слова.

Думки щодо гри в інтернеті сильно розділилися. Великі видання хвалять забавку, а незалежні оглядачі втоптують в землю, мовляв, це найгірше, що виходило за останні 20 років. Будемо відверті, правда десь посередині, тому постараємось її відшукати. Якщо розглядати Dragon Age: The Veilguard як окрему гру, яка ніяк не пов’язана з попередніми частинами, то цілком згодиться для разового проходження, але фанати будуть ненавидіти новинку, особливо ті, хто покохав першу частину.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 91
Black Elves Matters.

Це інша RPG з дуже позитивним світом, яскравим, світлим, дружнім, веселковим. Десь неподалік точно мають стрибати єдинороги та поні. Якщо коротко, то Dragon Age: The Veilguard зовсім не має атмосфери темного фентезі – це абсолютно нова гра, яка чхати хотіла на канони. Складається враження, що BioWare (та й не тільки вони) взялися перевиховувати ціле покоління геймерів. Що ж, подивимось що з того вийде. 

З перших хвилин геймплею розробник годує гравця фемінізмом у всій красі і продовжує робити це протягом всієї кампанії. Принципи створення такого сюжету дуже прості: жінки сильні, сміливі, рішучі, готові йти в бій, а чоловіки слабаки, нікчеми, плаксії. 

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 92
Ти жінка, а значить можеш все!

Після поранення Варик просить відпочинку. Він показаний втомлений, виснаженим, не здатним битися, визнає свою слабкість і просить спокою в ліжку, а Хардінг в катсценах поводиться цілком протилежно: «Я сильна, я жінка, я воїн, немає коли відпочивати, я можу йти в бій, я краща!». Звісно, гном-чоловік нехай полежить, а гном-жінка непереможна завойовниця світів, терпить біль, а не ниє, як представники «сильної» статі.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 93
Прохання звертатися до цієї красуні They/Them.

Ініціатива, сила, впевненість та лідерство в Dragon Age: The Veilguard відчувається в героїв, але не чоловічих. Майже всі вони (їх ще й мало) в цьому всесвіті показані слабкими, а особливо європейської зовнішності. В процесі очищення селища від нечисті натикаємось на білого чоловіка, на вигляд наче німець-блондин.

Виявляється, що він за гроші продав своє село і дозволив статися такому горю. Люди загинули через жадібність цього мужчини. Його доля попадає в руки жінок і вони можуть пожаліти, подарувати життя нікчемному, слабкому, бездушному білому чоловіку життя, який ледь не плачучи про це просить в сильних рятівниць світу, або ж вбити. Звісно, на його місці не міг бути хтось іншого кольору, бо це було б хамством та зневагою інших культур.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 94
Жадібні білі чоловіки такі поганці та боягузи.

Одиничний випадок? Та ні, це лише початок тенденції і вказівник морально-етичного напрямку, в якому гравця ведуть надалі. «Чим далі в ліс, тим більше дров», тобто просуваючись сюжетом подібного бачимо все більше і більше. Гра вчить нас, що «жінки рятують світ, а чоловіки умовно миють туалети, готують на кухні та тихо плачуть в подушку, а особливо чоловіки європейської зовнішності, бо «мужчини кольору» все ж мають значно більше сильних якостей».

Суб’єктивно, але від чоловічих напарників толку також небагато в самому процесі гри. Здібності Луканіса та Дарвіна здалися надто слабкими, а зі 100% жіночими командами грати було набагато простіше, особливо проти босів.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 95
Кордони відкриті для всіх.

Світ наповнений людьми, ельфами, гномами, кунарі, які переїхали у всесвіт Dragon Age з Індії, Сомалі, Мексики, В’єтнаму, Тибету, Алжиру, Конго, Куби, Аргентини, Нігерії, Чилі, Індонезії, Малайзії, Судану.

Проблема гри не в расовій різноманітності, а в тому, що людей європейської зовнішності в деяких локаціях знайти буквально неможливо, хоча за канонами з цим і має асоціюватися фентезі ігри в середньовічному сеттінгу (сіно, солома, замок, стріла, дракон, меч, магія). Тут все за канонами і правилами DEI, нічого особистого.

Та це все дрібниці порівняно з тим, як ліниво розробники розкривають персонажів та в які тісні рамки ставлять гравця. Dragon Age: The Veilguard не дозволяє бути поганим, бо це всесвіт ідеально позитивних героїв, які не посміють образити одне одного, ні за яких обставин. 

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 96
Жінки сильніші за чоловіків. Факт.

Гравець не може бути поганцем, взагалі. Найбільш негативні відповіді, приправлені добрячою порцією толерантності і все ще звучать дуже позитивно. Наш персонаж може бути або добрим, або дуже добрим. Гарно, коли є з чого вибирати.

Діалоги поставлені примітивно, передбачувано, ліниво. Персонажі не мають харизми, не можуть відстоювати свою точку зору, готові бичувати себе фізичними вправами за те, що помилилися з гендером Тааш (це точно стане мемом), бо вона просить звертатися до неї They/Them! Гравець може запитати, навіщо робити відтискання від підлоги через таку дрібницю, хіба не можна просто попросити вибачення? І тут нам починають читати моралі та установи ультра лівої пропаганди. 

До цього можна ставитися лише позитивно, або дуже позитивно, поганої відповіді не передбачено. Це ж лише RPG гра у фантастичному світі. Хіба обов’язково засмічувати і без того нудні катсцени такими, однозначно зайвими, діалогами?

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 97
Від болю ниють всі чоловіки, навіть брутальні мексиканці.

Насправді такої прямої і супер агресивної пропаганди ARGB+ не так багато, як можна подумати з цього прикладу. Гра більше про фемінізм та рівність всього і всіх, причому зводить це в абсолют. Саме через бажання зробити всіх нейтральними, персонажі не мають чогось унікального, зникла харизма і те, що змусило б відчувати переживання за улюбленого персонажа з боку гравця.

Чоловічі співбесідники в Dragon Age: The Veilguard майже цілком позбавлені чоловічих рис характеру, а жіночі персонажі не жіночні. Світ гри яскравий та строкатий, але герої без смаку, монотонні, передбачувані, нудні, схожі один на одного в розмові.

Якщо бути об’єктивним і холоднокровним, то саме це є головним недоліком гри, а не наявність представників сексуальних меншин чи надмірна расова різноманітність. Dragon Age: The Veilguard — вже не Dragon Age, а якась інша гра в паралельному всесвіті, який не належить до канону, як і 7-9 епізоди Зоряних Війн ніхто з фанатів не вважає каноном.

Механіка, розвиток героя, складність, поріг входження

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 98
Жінки не відчувають болю.

Світ гри виглядає начебто непогано (як для свого стилю), але взаємодіяти можна лише з ящиками/бочками, де зрідка знаходиться лут. Деякий вогонь слугує лише декорацією, а інший робить шкоду.

Більшість об’єктів у світі не мають ніякої взаємодії:

В місті можна погладити котика чи собаку, перекинутись словом з випадковим NPC. Завалити дерево, розбити будь-який камінь чи стіну, вбити NPC не можна. Навіть вбивство лісових тварин не має анімації – вони буквально випаровуються після знищення. Анімації руху іноді бувають рвані, особливо якщо вертіти героєм вправо-вліво, не відчувається інерція героя. Пісок залишає нереалістичні сліди, взаємодія з рослинністю мінімальна.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 99
Деталізація слідів на піску незначна.

В Dragon Age: The Veilguard неможливо стрибати, зате персонаж автоматично вилізає на підвищення під час руху. Колізія не ідеальна: невидимі стіни та поверхні присутні, але в не невеликій кількості, й то якщо добре пошукати. Зазвичай персонажі реалістично згинають ноги, спираючись чоботом на поверхню, хоча на дивані героїня просто левітує.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 100
Колізія об’єктів не всюди ідеальна.

Елементів платформингу немає, а точніше все дуже спрощено. Переміщення по вузьких дощечках автоматичне – впасти з перекладини неможливо. В інших місцях зсунутися з краю карти все ж реально, якщо робити це умисно, але ніякого покарання за це не буде, натомість миттєвий респавн без завантаження гри.

За вісім годин гри на середній складності в мене не було жодної смерті. До механік легко звикнути, а гра навчає по ходу боїв, плавно підвищуючи складність противників. На екрані завжди буде багато підказок, порад, а рівні буквально завалені пляшками для регенерації здоров’я.

Будь-кого можна затикати лівою клавішею миші та пробілом:

Суб’єктивно, гра неймовірно легка, але є можливість підвищити складність вручну через головне меню. Це відчутно вдарить по тих, хто грає за персонажів дальнього бою, як я, адже прицілюватися стане значно важче (без автоматичного наведення).

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 101
Бойова система легка, зручна, зрозуміла та приємна.

Це дасть можливість відчути трохи хардкору для любителів труднощів, а казуали пройдуть забавку однією рукою, а іншою будуть поїдати чипси. Звісно, на мінімальній складності грати зовсім нецікаво, бо персонаж стає майже безсмертним, а противники наче скляні.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 102
Скромний інвентар, зате широке дерево здібностей.

Магом особливо легко битися проти босів, тобто коли є одна велика ціль, а не багато малих, розкиданих по арені. Саме так легко сконцентруватися і вчасно натиснути пробіл для ухилення, а потім розстрілювати чарівною паличкою безпомічного ворога. Якщо звикнути до такого стилю і трохи старатися, то босів можна проходити без отримання шкоди.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 103
Дерево вмінь велике, а повна прокачка займе не один десяток годин.

Головний герой і його помічники мають базові здібності та ультимативну з широким деревом розвитку та трьома головними напрямками. Детальний опис і візуалізація вмінь допоможуть вирішити, що прокачувати саме зараз, а що почекає. Крім здібностей є спеціальні підсилення атаки для удару по площі, комбінації блокування тощо.

Прокачка досить швидка за мірками однокористувацьких RPG. Паралельно зі своїм героєм потрібно підсилювати союзників, а також одягати їх в екіпірування, яке також потрібно покращувати за різноманітні ресурси, розкидані по ігрових локаціях. 

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 104
Зручна демонстрація здібностей перед прокачкою.

Напарники гравця безсмертні, мають корисні здібності, які наносять шкоду, дають позитивний ефект для нашого персонажа, лікують, сповільнюють час, ослаблюють ворога тощо. Гра весь час підказує, якщо можна скомбінувати ті чи інші здібності наших помічників для підсилення ефекту. Тактичний режим на клавіші Tab дає рукам перепочити і подумати, на яких ворогів націлити здібності.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 105
Тактичний інтерфейс-пауза для керування загоном.

Якщо не грати на максимальній складності, то майже всі вміння союзників виявляються непотрібними, бо достатньо спамити лікуванням: з безкінечними «аптечками» кожні 15-20 секунд можна впевнено йти напролом до більшості ворогів, не переймаючись за своє здоров’я.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 106
В процесі гри підбираємо нову зброю, або ж прокачуємо стару.

Я брав в команду двох героїв-підтримки з лікувальними здібностями і саме з таким набором персонажів проходити босів було найлегше. Це дозволяє йти на пролом, бути наглим, помилятися майже необмежену кількість разів, щоразу заліковуючи рани.

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 107
Найкраща команда та, де немає чоловіків.

Цікаво й те, що гра наче піддається, коли в гравця мало здоров’я: ворог завжди залишає мізерну кількість одиниць здоров’я, щоб була можливість полікуватися. Наприклад, бос комбінацією ударів забирає 40-45% максимального здоров’я героя, але у нас зараз є лише 25%. Під час атаки він не вбиває персонажа, а залишає його ледь-ледь дихаючим.

З Dragon Age: The Veilguard могла б вийти крута RPG забавка, якби розробники приділяли більше уваги саме механікам та тому, що робить гру цікавою для проходження, можливо повторного. Потенціал для другого проходження іншим класом є, але з нудним світом та ультра толерантними персонажами без харизми це навряд чи захочеться робити. 

Вийшло все відносно слабенько, але не жахливо, просто не за канонами Dragon Age: швидкий геймплей, залежний від реакції гравця, проста та зрозуміла прокачка, низький поріг входження та підбір складності для геть всіх видів геймерів. 

Сумнівна преса, цензура та реальні відгуки

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 10811

Розробники BioWare пішли хитрим шляхом, побоюючись справжньої критики незалежних видань. Майже всі «передові ЗМІ» похвалили забавку, назвали її грою року, розцілували з ніг до голови, виписуючи красиві епітети, вихваляючи все те що ненавидять геймери в DEI-забавках. 

Попри похвалу журналістів, Dragon Age: The Veilguard отримала лавину критики від гравців. Компанія відразу почала з цим боротися, закуповуючи тисячі позитивних відгуків в Steam. Ферми ботів почали активно строчити гарні відгуки за чітким сценарієм. Багато з цих текстів повторюються і перекладаються на різні мови. І це студія, яка зробила гру за чверть мільярда доларів США?

Цього виявилось мало і ціла спільнота відомого стрімера Asmongold була заблокована на Reddit через критику гри за її надмірну увагу сексуальним меншинам в сюжетній лінії та гіперінклюзивність, яка буквально переросла в расизм відносно білих людей з традиційними цінностями. Не згідний з нашою думкою? Заблокувати негайно!

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 111Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 112Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 1131Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 1151Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 117Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 118Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 119Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 120

Через кілька днів після релізу Інтернет заполонила хвиля негативних оглядів та відгуків про гру. Деякі з них перебільшують, бо гра хоч і невдала, але має й свої переваги, про які згадали в огляді. Технічно це не провальний продукт, який мав потенціал, але знайшлися й такі, що буквально облили брудом Dragon Age: The Veilguard там, де це не було доречним.

Все ж, більшість відгуків були об’єктивними і дали зрозуміти загальну картину: гра точно не тягне на ту оцінку, яку виставили упереджені журналісти. Так само аргументовані відгуки в Steam здебільшого негативні. Хоч все ще середня оцінка залишається високою завдяки тисячам ботів, тенденція йде не на користь збільшення продажів – люди дізналися правду, яку вже не заховати за ширмою нещирих журналістів.

1111111111

На сайті Metacritic гра також отримала поганий рейтинг 3.8/10 попри величезну кількість куплених відгуків 10/10. Якщо відкинути відгуки ботів, то оцінка була б не більше ніж 1.5/10. Фанати не просто розчаровані, а від щирого серця ненавидять Dragon Age: The Veilguard. Це гра для абсолютно нових геймерів, які ніколи не торкалися оригіналу Dragon Age.

Висновки

Dragon Age: The Veilguard. Пік толерантності, ганьба для фанатів та найгірша гра в серії - Фото 131
Він мав сказати: “The Game is garbage”?

Можливо, якби не принцип DEI, то Dragon Age: The Veilguard стала б великою грою, яка повернула б минулу славу відомої серії та вшанувала пам’ять оригіналу. Замість концентрації уваги на покращенні графіки та оптимізації (гра все ще відносно непогано оптимізована для ПК, хоча й не ідеально) студія BioWare приділила увагу саме тим пунктам, які фанати зовсім не хочуть бачити в Dragon Age.

Схоже, що провал гри Concord та багатьох DEI-фільмів Marvel з сильними, незалежними, розумними жінками та нікчемними, слабкими чоловіками (яких майже немає на екрані, а якщо й є, то скоріше негативні персонажі) нічого не значить для EA та BioWare.

Суперечливі рецензії та відгуки, жорстока цензура критиків та відмова дивитися на світ без рожевих окулярів – важко сказати чи окупить себе Dragon Age: The Veilguard, адже поточні продажі поки залишають бажати кращого, особливо на фоні Baldur`s Gate 3, Dragon`s Dogma 2 чи Starfield, які також відзначилися своїми нюансами, але хоча б добре продалися.

Замість ще кількох абзаців тексту, якого й так вийшло забагато, висновки сформуємо у вигляді тез, які максимально влучно передають поточний стан гри, її особливості, переваги, недоліки, геймплейні враження та саму сутність всього, що відбувається упродовж проходження:

  • Стабільна версія для Windows з мінімальною кількістю багів та з підтримкою апскейлерів DLSS, XeSS, FSR;
  • Підтримка надшироких та ультрашироких моніторів, але діалоги відображаються лише в співвідношенні сторін 16:9;
  • Дещо завищені вимоги для ультра графіки з мінімальними графічними покращеннями, немає генератора кадрів для AMD Radeon, значне навантаження на процесор;
  • Не найкраща казуальна графіка з мультиплікаційним стилем, надмірна «кислотність» оточення та ефектів в боях псує атмосферу, віддаляє від оригіналу, робить гру дитячою;
  • Редактор персонажа має багато опцій, але з сильними обмеженнями для формування красивих героїв, натомість є велика кількість елементів, які роблять героя буквально огидним;
  • Наполовину відкритий світ з непоганим рівнем деталізації, різноманітними локаціями, але більшість з них надто яскраві, світлі, «кислотні» без похмурої атмосфери темного фентезі, як в оригіналі;
  • Низька складність, невисокий поріг входження та простота геймплею, прокачування, розвитку персонажів, але є можливість налаштувати складність вручну для любителів «грінду»;
  • Посередньо розвинута RPG частина гри, натомість реакція гравця вирішує в боях значно більше за тактику та послідовність прокачування персонажа;
  • Значний акцент сюжетних діалогів на інклюзії, толерантності, взаємоповазі, любові до всіх і всього, «небінарна» пропаганда тощо;
  • Сильні обмеження щодо вибору, надмірний сюжетний позитив без можливості бути поганим героєм, неможливо робити відверто погані вчинки тощо;
  • Штучні, непомірно толерантні та до не реалістичності виховані безхарактерні персонажі, зроблені наче під шаблон з жорсткими рамками;
  • Яскраво виражені расизм, приниження та дискримінація білих гетеросексуальних чоловіків європейської зовнішності упродовж всієї гри, яких в грі дуже мало;
  • Герої «без смаку і запаху»: жіночі персонажі позбавлені жіночих якостей, а чоловічі сильних чоловічих сторін;
  • Жорстка цензура незалежних видань з боку розробників, блокування незадоволених фанатів, сумнівні огляди в популярних ЗМІ та фейкові відгуки гравців;

Чи варто грати в Dragon Age: The Veilguard на ПК? Свої 1500 гривень в Steam вона однозначно не вартує. Ймовірно, коли будуть серйозні знижки, то придбати все ще можна, або чекати появи в Xbox Game Pass. Так хоча б не буде шкода грошей, якщо гра не сподобається. А власники консолей от-от зможуть придбати вживаний диск за третину-четвертину вартості від розчарованих геймерів.

Фанатам серії категорично не рекомендовано знайомитися з Dragon Age: The Veilguard, але якщо хочете побавитися в якусь казуальну, легку, нереалістичну, але симпатичну RPG з максимально лаконічним розвитком сюжету та зрозумілими механіками бою, то ця гра все ще може залишити хоч трохи позитивних емоцій, звісно, якщо не сприймати навсправжки її подекуди дивну пропаганду.

Джерело матеріала
loader
loader