Що змусило однопартійців Шольца погодитися на антиукраїнський ультиматум

Майже через два місяці після місцевих виборів у трьох східних землях Німеччини у "подруги Путіна" Сари Вагенкнехт, лідерки проросійського ліворадикального альянсу її імені (АСВ), з'явився привід святкувати.

Їй вдалося не тільки протиснути свій антиукраїнський ультиматум під час формування коаліції в Бранденбурзі, а й спричинити розбрат у лавах соціал-демократів Олафа Шольца.

А разом із тим – посіяти сумнів, наскільки міцна та єдина позиція керівної партії щодо підтримки України.

На цьому тлі вона наростила свій вплив.

І це – погана новина для України, йдеться в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої "Подруга Путіна" хитає Німеччину: як антиукраїнський ультиматум розколов партію Шольца.

Далі – її стислий виклад.

Після виборів до місцевих парламентів у Саксонії, Тюрингії та Бранденбурзі, які пройшли у вересні, формування коаліцій там стало фактично неможливим без партії Вагенкнехт.

У Тюрингії та Саксонії Альянс Сари Вагенкнехт домовляється про коаліцію спільно з консервативним Християнсько-демократичним союзом (ХДС) та соціал-демократами канцлера Шольца (СДПН), а в Бранденбурзі – тільки з СДПН.

У жодній з цих трьох східних земель АСВ не є головною партією.

Проте вже на етапі так званих розвідувальних переговорів партія показала зуби, оскільки знає, що без неї гри не буде.

Ще до виборів у вересні Вагенкнехт висунула ультиматум майбутнім партнерам: у коаліційних угодах мають бути пункти про сумнівний шлях до миру в Україні та опозицію до розміщення нової американської зброї у Німеччині.

Ці позиції на етапі виборчої кампанії допомогли Вагенкнехт мобілізувати східнонімецьких виборців, які часто плекають проросійські сентименти та в цілому не були б проти примирення з Росією.

Тепер Вагенкнехт шантажує партнерів своїми "мирними пунктами", заявляючи, що не може зрадити обіцянки виборцям.

Перший тривожний сигнал з відповіддю надійшов із Бранденбургу.

"Ми серйозно ставимося до занепокоєння наших громадян тим, що війна поширюється і що існує ризик того, що Німеччина також буде втягнута у війну, яка дедалі швидше розгортається по спіралі.

Неможливо закінчити війну, постачаючи більше зброї".

Це – витяг із погодженого соціал-демократами та партійцями Вагенкнехт документа, який повинен стати преамбулою угоди після завершення коаліційних переговорів, що офіційно почалися в понеділок.

Після представлення цього документа бранденбурзька гілка СДПН зіштовхнулася з широкою критикою, зокрема й від своїх колег на федеральному рівні.

Крім того, після оприлюднення бранденбурзької "формули миру", а також після заяв генсека СДПН щодо примирення зі ще одним "другом Путіна", колишнім канцлером Герхардом Шредером – із партії на знак протесту почали виходити її багатолітні члени.

Другий сигнал надійшов із Тюрингії.

Партійцям Вагенкнехт тут не вдалося проштовхнути в переговорний документ настільки проросійські позиції, як у Бранденбурзі, через участь у переговорах третього партнера – християнських демократів.

Представники опозиційного ХДС виявилися більш стійкими, ніж соціал-демократи, у відстоюванні власних позицій.

Тож у Вагенкнехт вдалися до шантажу: якщо у подальших переговорах "мирну частину" не буде змінено, АСВ піде в опозицію.

Не легші перемовини чекають і Саксонію.

Не виключено, що АСВ навіть відмовиться від входження у регіональні уряди, аби не йти на пом’якшення своєї "мирної" політики, яку партія вважає одним з козирів у боротьбі за місця в Бундестазі.

Вибори до нього заплановані на вересень 2025 року, однак можуть відбутись і раніше, якщо теперішня коаліція не переживе внутрішніх міжусобиць.

Докладніше – в матеріалі Христини Бондарєвої "Подруга Путіна" хитає Німеччину: як антиукраїнський ультиматум розколов партію Шольца.